Одразу два творчих колективи відзначили своє 80-ліття — Хмельницька обласна філармонія та Академічний ансамбль пісні та танцю «Козаки Поділля».
Для інтелектуального і культурного життя нашого краю — це неординарна подія. Важко переоцінити важливість та високу місію цього культурного епіцентру в царині мистецького просвітництва. Адже тут із покоління в покоління дають глядачеві той інструмент, який допомагає усвідомлювати своє власне місце в суспільстві.
Як необхідно саме зараз, на черговому піку нашої боротьби за своє українське майбуття, надати сцену національному слову, танцю та пісні, нашому споконвічному і народному. Бо ніщо інше так не споріднює і допомагає відчути генетичний поклик своїх предків як непоборна сила патріотичного духу, що набуває у ці випробувальні для нас часи абсолютно іншого звучання.
Десятиліттями у стінах філармонії та далеко за її обріями «Козаки Поділля» шліфували свій самобутній стиль, плекали унікальне обличчя, формували твердий характер, леліяли цілющі властивості народної творчості, аж поки не стали неперевершеним взірцевим мистецьким проектом. Нині — це наш духовний оберіг, що відроджує та репрезентує національну культуру в області, Україні та світі.
З року в рік у стінах філармонії пропагують мистецтво найвищого ґатунку. Беззаперечним є те, що Хмельницька обласна філармонія стала незамінним осередком мистецького життя краю із колосальним ресурсом видатних особистостей — народних, заслужених і тих, чиє визнання ще попереду. Тут зароджуються емоції, тут виховують почуття справедливості, тут пробуджують ідеї патріотизму та причетності до своєї історії і культури, торкаються глибин сокровенного, возвеличують до безмежних висот та очищають душу, зрештою саме тут кують непоборний дух, словом, творять у людині Людину.
Тому у світлі ювілеїв цих двох колективів публічно висловлюю щиру подяку за святу і подвижницьку працю.
Аплодую кожному артисту, хто в той чи інший час випромінював сяйво зі сцени в прямому сенсі цього слова, а також усім тим, хто скеровував, організовував чи забезпечував технічно всі виробничі процеси. Нехай найціннішою нагородою для вас будуть наші щирі глядацькі шанування.
Пригадуються слова українського філософа Дмитра Донцова про те, що шлях дійсного відродження веде через поворот до традиції епохи, яка сама надихала свій народ духом героїчної культури, — до традицій старої України. Маю щире переконання, що відродження наших справжніх національних духовних цінностей об’єднає Україну в один, ніким непереможений, народ, зміцнить наше спільне бажання будувати розвинену, вільну, європейську державу.
Gismeteo 
