Надрукувати
Категорія: Політика
Перегляди: 584

Колись управлінці жартували, що з кожним нововведенням «зверху» День місцевого самоврядування треба перейменовувати у День місцевого самовряТування. Із впровадженням реформи децентралізації, яку називають найуспішнішою із тих, які тривають в Україні, роль місцевого самоврядування змінилася суттєво, як рівень впливу, так і відповідальності. Які зміни відбуваються в області, чи зростає якість самоврядування і хто вони — сучасні управлінці? Про це і не тільки ми розпитували у голови Хмельницької обласної ради Михайла Загородного.

— Михайле Васильовичу, насамперед скажіть, що для вас означає самоврядування?
— Якщо коротко, то це можливість і відповідальність. Можливість змінити стереотипну думку, що хтось прийде і зробить. Можливість не просто розповідати, як треба робити корисні для суспільства справи, а самому їх втілювати своїми рішеннями, розумінням, вмінням і врешті, посадою. Ну і відповідальність за те, як ці зміни відбуваються і чи роблю я максимально можливе з мого боку для того, щоб українці, на Хмельниччині зокрема, жили хоч трохи краще.
— У свято символічно говорять про здобутки, з чим зустрічаєте цей День місцевого самоврядування?
— День місцевого самоврядування — це не лише свято, а й можливість відзначити тих, хто творить якість нашого з вами життя щодня: керівників міст, громад, депутатів, спеціалістів, і особливо тих, хто непомітно щоденно робить свою роботу на благо громади. Щодо здобутків, то головним вважаю те, що Хмельниччина — лідер в Україні за впровадженням реформи. І це не просто статистика, а реальні результати — встановлення вуличного освітлення в маленьких селах, відремонтовані дороги, прокладені водогони, закупівля техніки тощо. Якщо говорити мовою цифр, то лише за 2018 рік Хмельниччина отримала державної фінансової підтримки на розвиток громад та розбудову інфраструктури у сумі понад 1,1 мільярда гривень! Із цих коштів на соціально-економічний розвиток область отримала 66 мільйонів гривень, а на розбудову дорожньої інфраструктури, з коштів митного експерименту, — 1,3 мільйона гривень. Плюс до цієї суми ще 456,5 мільйона гривень субвенції на реконструкцію, ремонт і утримання доріг місцевого значення та комунальної власності. Ми продовжуємо вчитися не просто використовувати кошти з бюджету, а мислити проектами, планувати щось більше, аніж латання дірок. Звісно, у цьому напрямку ми ще на початковому рівні, але наші об’єднані громади вже подали і реалізували лише за 2018 рік 184 проекти, на що спрямували 143,3 мільйона гривень інфраструктурної субвенції. Ще 236 мільйонів гривень надійшло з державного фонду регіонального розвитку — ці кошти також спрямовано на розвиток Хмельниччини, і тут ресурси отримували як райони, так і ОТГ. Варто зазначити, що громади не просто чекають грошей від держави, вони навчилися рахувати й власні кошти і знаходити джерела наповнення бюджету.
Загалом, доходи загального фонду бюджетів ОТГ, в розрахунку на одного жителя за три роки зросли з 1500 до 2600 гривень, а частка ПДФО в структурі доходів на одного мешканця зросла вдвічі — із 708 до 1471 гривні. За три роки реформи в громадах прокладено більше 200 кілометрів водогонів та стільки ж — вуличного освітлення, парк комунальної техніки в ОТГ поповнився грейдерами, тракторами, машинами, навантажувачами на суму понад 100 мільйонів гривень.
Варто зауважити, що 21 листопада Кабінет Міністрів України затвердив ухвалений на пленарному засіданні 19 сесії Хмельницької обласної ради перспективний план формування спроможних територій Хмельницької області, що покриває всю територію області об’єднаними громадами. Станом на грудень 2018 року із 62 запланованих створено 45 ОТГ, в яких проживає 41,1 відсотка населення області від загальної чисельності. Громади покривають 56,8 відсотка від загальної площі області.
Усе це і є щоденна робота представників органів місцевого самоврядування — тих, кого люди дозволяють собі критикувати, не замислюючись та не усвідомлюючи, що покращення добробуту громад залежить, в першу чергу, від кожного з нас.
— А які головні проблеми, на Ваш погляд, у розвитку ОТГ?
— Скрізь, де є люди і процеси, — будуть проблеми. Для нас, незважаючи на лідерські позиції у впровадженні реформи, важливими проблемами все ще залишаються відсутність стратегічного мислення, невміння працювати в команді, нерозуміння важливості постійного навчання та професійного росту. Адже суспільство розвивається, і тільки успішний управлінець може керувати громадою. Деякі громади та районні ради все ще працюють на рівні «замінити вікна, утеплити стіни», а не створюють можливостей для розвитку території, бізнесу, людського потенціалу. З іншого боку, є проблеми і в жителях громади, які ще не до кінця розуміють свого впливу, можливостей і відповідальності. Люди за звичкою чекають, що їм хтось має зробити, а коли починає робити — все не так, все критикують. Реформа децентралізації передала на місця не лише можливість розпоряджатися грошима, але й відповідальність. Тому тепер кожен житель громади несе відповідальність за свого сільського чи міського голову, який, на їхню думку, робить щось не те, або ж взагалі нічого не робить. Ви його на виборах обрали, ви його і контролюйте. А якщо не берете участі у формуванні влади, у житті громади, то й критикувати не маєте права!
— Які додаткові повноваження з’явилися у громад?
— Повноважень стало значно більше, як і відповідальності. Думаю, більшість жителів уже відчули зміни в освіті, якою безпосередньо займається громада, мають змогу самі розпоряджетися фінансами та приймати рішення щодо пріоритетних напрямків розвитку. Окрім цього, громади отримали повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю та містобудування. Відтепер органи місцевого самоврядування можуть самостійно визначати містобудівну політику. Це, може, не настільки очевидна для людей зміна, але дуже важлива. Ще одна значна перевага — це землі. Цьогоріч Держгеокадастр розпочав процес передачі земель за межами населених пунктів у власність ОТГ. Громадам, які утворилися до 1 січня 2018 року, передано, орієнтовно, 95,8 тисячі гектарів землі. Решта новостворених громад землю будуть отримувати вже у 2019 році. Але суть реформи — це не лише передати право розпоряджатися коштами, землями чи повноваженнями, але й змінити свідомість і підхід до роботи. Землю не просто роздати, а використати як ресурс, який приноситиме громаді користь. Гроші потрібно не просто витрачати на латання дірок. Проблем насправді багато: інфраструктура, в яку 23 роки не вкладали нічого, в дуже поганому стані, але потрібно вкладати саме у стратегічний розвиток території, у проекти, спрямовані на економічну розбудову громади.
Варто зазначити, що Хмельниччина займає передову позицію в частині виборів старост — 245 старост пройшли крізь сито перевиборів, отримавши квоту довіри виборців.
Хоча й дотепер ще залишається чимало неврегульованих питань. До прикладу, досі не врегульовано на законодавчому рівні, хто ж виконує обов’язки старости під час його відпустки, не затверджено перелік послуг, які він може надавати. На практиці це вирішується по-різному в кожній громаді. Хтось просто делегував повноваження виконавчим комітетам, а хтось не вирішує нічого, адже законодавчо ці функції не прописані. А староста лише вчиняє нотаріальні дії, підписує документи.
— Все частіше чуємо від експертів думку про те, що потрібно ліквідувати райради та адміністрації. То яка їх подальша доля?
— На засіданні Ради регіонального розвитку, яка відбулася у листопаді в Києві, прозвучав меседж щодо майбутнього прийняття Закону України «Про засади адміністративно-територіального устрою України», який врегулює процес реорганізації, створення та ліквідації районів. Тому, поки закон не прийнятий, говорити, як усе це відбуватиметься, передчасно. А щодо функцій райрад та адміністрацій, то треба визнати, що вони, у багатьох випадках, або дублюють громади, або залишилися без повноважень, як от у Старосинявському, Дунаєвецькому, Летичівському районах. Повноваження потрібно передати тим, хто безпосередньо виконує роботу і відповідає за неї.
— Чи достатньо в органах самоврядування людей, яким під силу усі ті завдання, які на них покладені?
— Вислів «кадри вирішують все» залишається актуальним і досі. І треба визнати, людей-професіоналів завжди бракує. Як з’ясувалося, кадрове питання залишилося найбільшим викликом для громад, навіть для тих, які створилися три роки тому. Але це не привід нічого не робити, навпаки — зараз саме час для того, щоб плекати кадри, які матимуть сучасний підхід до роботи, нове бачення і знання. Хмельницька обласна рада, Хмельницька обласна державна адміністрація, Хмельницький центр розвитку місцевого самоврядування та інші інституції надають безліч консультацій, проводять тренінги, навчання, семінари, вкладають у розвиток людського потенціалу в громадах ресурси, сили та знання. І треба мати лише бажання чогось навчитися. Інший аспект, що навіть не всі голови громад розуміють необхідність професійного росту як свого колективу, так і особистого. І саме це є найбільшим викликом. Кадри не беруться нізвідки, їх потрібно навчати, готувати і постійно вдосконалювати. Адже людський потенціал — це найважливіше і найцінніше, що ми маємо.
І в переддень нашого спільного професійного свята щиро вітаю усіх представників органів місцевого самоврядування різних рівнів.
Звичайно, насамперед, хочу побажати здоров’я, миру, злагоди, добробуту, правильних і мудрих рішень, які б позитивно впливали на розвиток, зміцнення та зростання економічного потенціалу наших громад. Щиро зичу наснаги у розв’язанні непростих проблем сьогодення, невичерпної енергії для служіння інтересам територіальних громад заради щасливого і заможного життя кожного жителя Хмельниччини.