Як живуть і господарюють населені пункти ОТГ, чи не обділяють їх увагою у центрі — про це ми запитали у виконуючого обов’язки старости старостинського округу сіл Радковиця, Борщівка, Турчинці, що входять до Городоцької об’єднаної територіальної громади,  Анатолія Панасюка. Ось що він розповів:

«Наш старостинський округ невеликий, але ми не відчуваємо якоїсь другосортності. Скажімо, за цей рік для виконання необхідних робіт у наших селах у цілому із бюджетів різних рівнів виділено понад два мільйони гривень, у тому числі майже 530 тисяч — міською радою. У результаті вдалося зробити монтаж чотирьох водопровідних колодязів та виготовити проект зонування всіх трьох населених пунктів  округу. Цей проект передбачає у майбутньому осучаснення сіл, зокрема, різне будівництво, добудови і т. д. Не обійшли увагою і дитячий садочок «Промінчик» та навчальні заклади.  
Зараз у нас назріло болюче питання щодо закриття однієї з двох гімназій. У одній навчається 39 учнів, в іншій — 43. Річна собівартість кожної з них — один мільйон гривень. Хоча для учнів це не стане особливою проблемою, бо обидва села розташовані одне біля другого. Між ними фактично поділу нема, і відстань, на яку будемо довозити школярів автобусом старостату, невелика — лише 4,5 кілометра. Але, на жаль, від цього втратять педагоги і техпрацівники навчальних закладів. Люди переживають. Та я й сам переживаю. Водночас розумію, що цей крок рано чи пізно доведеться зробити.  
 За рік з часу нашого об’єднання всі звикли до того, що наболілі проблеми всіх старостатів розв’язуємо разом. Насамперед — найважливіші і життєво необхідніші. Звичайно, їх вистачає в усіх округах, але коли бачиш, що наше питання може ще трохи почекати, то тут, звичайно, люди ставляться з розумінням. Вони відчувають зміни на краще. І ці зміни відбуваються завдяки справедливому керівництву ОТГ. Окрім того, маємо надійну підтримку лідерів партії «За конкретні справи» Галини Гереги та народних депутатів України Олександра Гереги і Андрія Шиньковича. Тож зможемо зробити ще багато добрих справ».
 Як бачимо, там, де дбають про розвиток територій громади, де ніхто нікого не обділяє і не перетягує ковдру на себе, а колегіально приймають рішення щодо розв’язання першочергових проблем, там жодних нарікань і розчарувань нема. Люди бачать якісні перетворення, вірять у перспективу і разом задля цього працюють.