Крупецька сільська об’єднана територіальна громада на Славутчині хоч і створена не так давно, проте з перших кроків твердо закріпила свої позиції в числі беззаперечних лідерів. А за рівнем бюджетних надходжень та розвитку інфраструктури взагалі входить до трійки найуспішніших.

— Уявляєте, в нас у Крупці нині хату практично неможливо купити — все заселено. А цього року вже народилося тридцять двоє немовлят, — не без гордощів (погодьтеся, абсолютно виправданих — авт.) розпочинає наше знайомство з громадою її керівник Валерій Михалюк.
Він і справді знає ціну кожному слову, адже є ветераном МНС України,, майор служби цивільного захисту.
Але повернімося до справи. Якщо народжуються діти, то, зрозуміло, перш за все, ще зі шкільної лави, треба подбати про їхнє майбуття. А кому це знати краще, ніж Валерію Михалюку, який разом з дружиною Тетяною виховує трьох синів?
Без школи села не буде!
— Це моя непохитна точка зору, — наголошує Валерій Анатолійович. — Хоча, може, іноді й не зовсім виправдана, — додає з посмішкою.
Так чи інакше, цьогоріч у громаді основну ставку зробили на гімназію у селі Полянь, де навчається п’ять десятків дітей. Модернізували її за рахунок державної субвенції розміром, як то кажуть, від «а» й до «я». Зокрема, перекрили дах їдальні та приміщення закладу, утеплили його фасад, зробили сучасний ремонт в усіх класних кімнатах. На черзі — дитячий садочок, на який, згідно з рішенням Мінрегіонбуду, буде виділено майже півтора мільйона гривень.
— Для батьків, а особливо дідусів і бабусь дуже важливо, прийти до дитини на перший чи останній дзвоник, шкільні ранки, послухати, як вона співає чи декламує вірш. Це дорогого вартує, — каже голова. — Та головне, щоб вона навчалася в умовах, які повністю відповідають вимогам сьогодення.
Загалом же і Полянська гімназія, й Крупецький ліцей, де здобувають знання більше 229 учнів, забезпечені мультимедійним обладнанням, комп’ютерною технікою, мають сучасні просторі спортивний та актовий зали. Згідно з вимогами НУШ, закупили все необхідне й для першокласників: меблі, роздатковий матеріал, інтерактивне обладнання. У ліцеї, до того ж, повністю оновили кабінети фізики, хімії, біології. Його вихованці в свою чергу за таку турботу віддячують сповна: вже не один рік поспіль вони найкраще в районі складають ЗНО та є за цим показником у числі лідерів на Хмельниччині, здобувають перемоги в різноманітних конкурсах, олімпіадах, спортивних змаганнях.
Віддалене — не означає забуте
Саме таким селом є Хоровиця, яке ніби причаїлося в лісі. І хоч мешкає там лише кілька десятків людей, проте не скаржаться — у сільській раді за них не забувають. У першу ж чергу сюди була прокладена нормальна дорога.
— Буде дорога — селитимуться люди, повертатимуться до рідного краю його нащадки, а разом з ними відроджуватиметься село, — твердо переконаний голова.
Ту ж політику проводитиме й щодо інших населених пунктів, зокрема, Лисичанської і Головлівської сільських рад, які зараз перебувають у процесі приєднання до об’єднаної громади. Вірить Валерій Анатолійович, що після облаштування належної інфраструктури життя в них завирує.
Ще один об’єднавчий фактор — культура. А вона в ОТГ на гідному рівні, бо відремонтовані навіть ті клуби, які, здавалося б, уже назавжди покинуло життя. Повсякчас у кожному з сіл проводяться різноманітні заходи, відзначаються державні та релігійні свята тощо.
Що ж до самого Крупця, то, як розповіла Валентина Кметюк, яка уже три десятиліття очолює Будинок культури, лише в їхньому закладі професійної музичної апаратури закуплено більш як на півмільйона гривень. За будь-якої погоди тут тепло та затишно, бо замінені вікна й двері, встановлене електроопалення. Щомісяця запрошують до себе або виїжджають з концертними програмами в інші села.
— А знаєте, наш голова й сам дуже творча особистість, — продовжує Валентина Миколаївна.— Він фронтмен знаного не лише на Славутчині, але й в області вокально-інструментального ансамблю «Форманта», який створений ще в 1984 році, а після відродження й нині користується шаленою популярністю. Про це, зокрема, свідчать десятки й сотні переглядів виступів гурту в соціальних мережах. «Форманту» інакше називають хіба що місцевим «Пінк Флойдом». Переконана, для інших, особливо, для молоді, це гідний приклад.
Справи насущні
Для того, щоб поліпшити благоустрій своїх сіл, а, в першу чергу, зробити належний ремонт доріг, було спрямовано більше 1 мільйона 325 тисяч гривень бюджетних коштів ОТГ. Ремонтували, так би мовити, «шматками» та частково проклали тверде асфальтоване покриття (зауважте, не щебенем підсипали — авт.) на восьми вулицях громади.
Крім цього, акумулювали питання щодо будівництва мережі водопостачання в селі Колом’є, реконструювали огорожу кладовища в Крупці, придбали та встановили дитячі майданчики, камери відеонагляду, ремонтували лінії вуличного освітлення, виготовлені генеральні плани сіл тощо. Усе це попередньо було передбачене низкою цільових програм.
Є в голови й чимало планів на майбутнє. Найперше — залучати інвесторів, які б не лише розгортали свою справу, але й створювали робочі місця, можливості для поліпшення інфраструктури та благоустрою. Також будуть викуплені приміщення, що нині стоять пусткою. В одному має розташуватися ЦНАП (бо хоч Славута й неподалік, але відвідини райцентру людям у вирішенні тих чи інших питань незручностей таки додають), а в іншому, не повірите, — боулінг-клуб. Упевнений, що ця ідея для популярності громади та її іміджу має спрацювати на всі сто!
Як тут заперечити? Коли працює потужна злагоджена команда справжніх професіоналів, якою понад усе пишається Валерій Михалюк, все обов’язково вдасться на славу!