Надрукувати
Категорія: Політика
Перегляди: 749

Поспілкувавшись із Василем Кордонцем, я ще раз переконався в тому, що все найкраще дає результати на рідній землі.

Василь Микитович виріс на благословенній Ямпільщині —  своєрідному і затишному куточку на північному заході Хмельниччини. Тут до 1959 року був районний центр. На згадку про нього залишилися деякі адміністративні будівлі, ряд підприємств і особлива ментальність тутешніх мешканців. Району немає майже 60 років, а ностальгія за ним відчувається. Ямпільці хочуть мати своїх місцевих очільників, самоуправлятися й жити так, як вважають за потрібне.

Мрія збувається
І ось тепер, здається, їхня мрія, як ніколи, близька до втілення. На місцевих теренах мешканці Воробіївки, Погорільців, Тихомеля, Миклашів, Лепесівки, Нориліва, Дідківців та Паньківців вирішили створити об’єднану територіальну громаду з центром у Ямполі. Василь Кордонець балотується на її голову. Само собою від Аграрної партії, оскільки на тутешніх землях сільське господарство — головний рушій економіки. Абсолютна більшість жителів працює на сільськогосподарських або переробних підприємствах. Вони є і основними наповнювачами бюджетів та спонсорами соціальних програм.
Василь Микитович народився у селі Погорільці за 10 кілометрів від Ямполя. вчився і працював у ньому, а зараз понад 15 років очолює Воробіївську сільську раду — одну з найуспішніших в області. Усі соціальні об’єкти тут збережені, а дороги в пристойному стані.
Щоб переконатися у цьому, варто заїхати в саму Воробіївку. Але, щоб потрапити до центру села, потрібно перетнути по містку річку із гарною назвою Калинівка. Місток, досить оригінальний за конструкцією, з’явився кілька років тому й зробив дорогу до селища Ямпіль на 6 кілометрів коротшою. Це технічне ноу-хау можуть цілком взяти на озброєння в інших населених пунктах.
Як несучу конструкцію, тут використали стару вагу для вантажних автомобілів. Вона міцна й обійшлася за ціною металобрухту. Поставили її за допомогою місцевих підприємців.
Як уродженець і патріот рідного краю Василь Микитович не тільки знає та розуміє тутешню проблематику, а й відчуває її своїм серцем.
Я познайомився з Василем Кордонцем у Ямпільській школі-інтернаті, де він навчався. Він там частий гість. Спілкується із дітьми, приносить подарунки, надихає своїм прикладом.
Сонячні кларнети над Калинівкою
Василь Микитович люб’язно запросив у Воробіївку, аби ми з фотокореспондентом мали уявлення про, очолюване ним село.
В цей день працівники Білогірського РЕМ ладнували мережу освітлення центральної вулиці. Майстер Сергій Хромінков розповів, шо лінія протягнеться через село на 4,5 кілометра.
Одразу за містком зустрілися зі шкільним автобусом, який регулярно розвозить дітей по навколишніх селах Погорільці та Тихомель. Діти притулилися до шибок і помахали Василю Микитовичу, як своєму доброму приятелю. Він теж таким же чином відповів на привітання.
У місцевій школі навчається 46 хлопчиків та дівчаток. Їй нинішнього року виповнилося 50 років. Але на вигляд цього не скажеш, бо вона досить ошатна, як зовні, так і зсередини. В навчальному закладі зробили ремонт і забезпечили усім необхідним. Його обігріває нова котельня, а стару переобладнали під гараж. Школа має сучасний комп’ютерний клас.
Директор Ольга Дешева відзначає турботу Василя Кордонця: «Наш сільський голова дуже старається, дбає про всіх і про все й усім цікавиться. А ще він по натурі доброзичливий і делікатний, ніколи не загострює ситуацію, вміє знаходити компромісні рішення. Завдяки йому у громаді панує спокій і злагода. Через те його люди не тільки поважають, а й люблять».
Поблизу школи розташований дитячий садок: іграшки, інструменти, малюнки на стінах… Василь Кордонець із теплотою згадує, що колись у цьому будинку містився дитячий табір, де проходив практику вожатим.
Наймолодші мешканці громади під особливою увагою Василя Микитовича. Бо він прожив важке і бідне дитинство. У Воробіївці для діток є аж два ігрових майданчики.
А ще центральна садиба сільської ради пишається своїм парком із віковічними деревами. Поряд із ним клуб.
– Колись тут була панська кухня, де моя прабабуся Дарія Григорівна працювала кухарем, – згадує Василь Кордонець, – Нині в приміщенні культурний центр жителів нашого села. У ньому є актовий зал і бібліотека. Найцінніший експонат у ній – фотографія місцевого художнього колективу, зроблена за день до початку Другої світової війни. Веселі обличчя, в очах віра у завтрашній день.
Із усього побаченого і почутого склалося враження, що у Воробіївці вміють шанувати минуле. До того ж, люди пам’ятають багато старовинних пісень та обрядів. Сюди вряди-годи приїжджають студенти за етнографічними матеріалами.
Свого часу з ініціативи Андрія Корицького сільчани створили аматорський колектив, який їздив із оригінальною фольклорною програмою до Києва на «Сонячні кларнети». Минулого року тут знімали сюжет у передачу «Подільська криниця». Візитівкою місцевих аматорів є пісня про Воробіївку із приспівом, який, сподіваюсь, доповнить мою розповідь:
Воробіївка — рідне село,
Тут гарна пісня і трудящі люди,
Зелені парки і сади в цвіту,
Нехай шасливим воно завжди буде.
Звик прислухатися до громади
На посаді сільського голови Василь Кордонець зарекомендував себе якнайкращим чином. Тож, коли постало питання про створення ОТГ, місцеві мешканці звернулися до нього з проханням балотуватися в його очільники. Василь Микитович звик прислухатися до голосу громади. Тим паче, що в нього, як активіста Аграрної партії, є своя потужна команда однодумців.
Депутат Білогірської районної ради від Аграрної партії і лікар Ямпільської амбулаторії Ольга Волкова каже: «Я знаю Василя Микитовича, як хорошого господаря, який має досвід і бажання зробити краще для людей. І він у своїй програмі бачить одним із пріоритетів громади розвиток якісної та доступної медицини на селі».
Директор Ямпільського ресорного заводу Віктор Медведєв переконаний, що Василь Кордонець на посаді голови ОТГ сприятиме створенню робочих місць, бо вміє знаходити спільну мову як з людьми, так і з виробничниками.
Серед кандидатів у депутати майбутньої Ямпільської ОТГ і відомий уродженець цього краю Василь Олуйко.
– В нашій команді зібралися люди, яких я поважаю, – каже Василь Миколайович. – З ними, образно кажучи, з’їв не один шматок хліба й солі. І вважаю, що спільними зусиллями ми зможемо дуже багато зробити для майбутньої громади. Мені, передусім, Василь Кордонець подобається тим, що вміє гуртувати довкола себе людей, вміє вчити інших і вміє вчитися сам. А ще Василь Микитович чемний і чує людей, що дуже важливо для керівника і лідера. Добре також, що він тривалий час працює не в Ямполі, а тому може свіжим оком глянути на новостворену ОТГ».