Згідно з даними сайту ЦВК, після опрацювання протоколів, до другого туру виходить Володимир Зеленський і Петро Порошенко. Але зазначимо, що це ще не остаточні результати, адже попереду звірка протоколів з мокрими печатками. На Хмельниччині лідерами електоральних уподобань стали Володимир Зеленський та Юлія Тимошенко.

Результати першого туру президентських виборів не стали особливою несподіванкою. Інтригою залишалась участь у другому турі діючого гаранта Конституції. Попередньо соціологія свідчила про мінімальний розрив Порошенка і Тимошенко (якщо брати до уваги серйозні соціологічні служби). За деякими даними Тимошенко навіть випереджала Порошенка. Однак сталося, як сталося, і в другому турі ми побачимо боротьбу рейтингового Володимира Зеленського і чинного нині Президента України  Петра Порошенка.
«Сітка» стала в нагоді
Перед першим туром було надзвичайно багато інформації про підготовку масових фальсифікацій з боку діючого президента. Петру Олексійовичу потрібні були гарантії, аби продовжити боротьбу. Журналісти багато і детально описували схему масових підкупів так званої «сітки». Ймовірніше за все, розрив у трохи більше ніж два відсотки від Тимошенко, Порошенко домігся завдяки мучинецькому труду.
Вкрай настирлива кампанія президента відштовхнула від нього масового виборця, який не хоче більше слухати обридливих гасел, які тільки в черговий раз розколюють суспільство. Всі втомилися від корупції і постійних скандалів в оточенні президента. Українці розчарувалися і не вірять в зміни на краще від діючого режиму, який навіть не провалив, а просто зімітував реформи. Весь негатив, який переповнив дійсність і життя українців, противники Порошенка асоціюють саме з його президенством.
Коли Петро Олексійович пафосно заявляв, що або він, або Путін, маючи на увазі решту кандидатів, то беззастережну перемогу в першому турі отримав «колективний Путін» з рахунком 84-16. Порошенку буде вкрай важко перемогти в другому турі. Більшість голосів найближчих переслідувачів двійки лідерів першого туру, швидше за все, перейдуть Зеленському. Серед цього електорату дуже багато людей, які не будуть голосувати за діючого гаранта за жодних обставин. Однак списувати Порошенка з рахунків зарано, адже чим ближче він наближатиметься до поразки, тим відчайдушнішими можуть бути його кроки задля порятунку.  
Зеленський на переможній хвилі
Лідерство Володимира Зеленського в президентських перегонах для багатьох стало несподіванкою. Експерти цілком справедливо відзначають, що переможна хода кандидата Зе -- вирок нинішній політичній системі. І на цьому феномені хотілось би зупинитися детальніше.
Україна зіткнулася з новим феноменом, який підкорив вітчизняне електоральне поле. Причини його успіху обговорюватимуть і аналізуватимуть уже після виборів. Зараз з упевненістю можна сказати, що команді Зеленського вдався експеримент з мобілізацією і залученням в свою кампанію протестного електорату за допомогою вмілого маніпулювання соціальними поп-культурними кодами.
Звичайно, історію успіху Зеленського позначили ряд політичних факторів, наприклад, провал єдиного кандидата від південного сходу. Однак «новий виборець», якого зуміла залучити кампанія коміка, відіграє визначальну роль у майбутній сутичці за президентське крісло. Це втомлений і розлючений виборець, який раніше або взагалі не ходив на вибори, або робив це вкрай рідко. Це люди, яких дістала нинішня політична кухня. Ці люди, голосують, швидше, не за Зеленського, вони голосують проти діючого режиму, нинішньої вкрай дикої реальності.
Зеленський дуже вдало використав елементи шоу і телевізійної картинки на свою користь. І це не банальна пропаганда через ящик, це продумане використання культурного продукту і підлаштування виборця під нього.  
Багато політиків і світові лідери експериментують і використовують поп-культурну символіку. Але це, як правило, лише частина іміджу або невеликий штрих до їх політичного портрета в очах виборців. Стати героєм коміксу, знятися в серіалі, прокоментувати популярний тренд або зачитати репчик —  все це лише доповнює якийсь публічний портрет політика, який уже в цілому сформований. І ніхто раніше на цьому цілком і повністю не будував свою передвиборну кампанію. Зеленський же пішов ще далі —  він не просто доповнив свою політичну реальність, а створив альтернативну.

Реальність і вигадка
У популярному британському серіалі «Чорне дзеркало» є серія, де мультяшний персонаж, синій ведмідь Валдо, бере участь в довиборах до парламенту. Валдо – успішний медійний проект, голограма, керована людиною, яка підкорює публіку жартами нижче пояса і потішається над політиками.
У якийсь момент творці шоу вирішують, що Валдо може стати реальним кандидатом на виборах. Синій ведмідь успішно виставляє політиків і конкурентів на посміховисько і завойовує прихильність публіки, яка втомилася від серйозних політиканів у суворих костюмах.
Володимиру Зеленському вдалося створити власного Валдо — свою проекцію у вигляді головного героя серіалу «Слуга народу». Абсолютно очевидно, що зйомки третього сезону серіалу були чітко сплановані під президентську кампанію. Остання серія закінчується перемогою героя Зеленського на виборах з принесенням присяги. Вихід серії був чітко розпланований під старт першого туру президентської гонки. Структура серіалу з послідовністю серій і матриця сюжету відобразили хід кампанії Зеленського в умовах фінішного, вкрай важливого ривка перед днем ​​голосування.
Переважна частина електорату Зеленського голосують не за нього, а за Василя Голобородька, свідомо чи підсвідомо. Зеленському вдалося уникнути дуже важливого етапу у формуванні та позиціонуванні свого образу як політика. Зазвичай, оцінюючи кандидата, електорат неминуче підходить до стадії його реальної примірки та оцінки як глави держави. Зеленський минув цей етап, виборець вже оцінив його як реального президента країни в образі Голобородька. Цей готовий образ витіснив собою реальну примірку живої людини і заповнив уявлення українців про «реального» Зеленського-президента.
Команді Зе вдалося створити ідеальний симулякр Голобородька — аналог президента, який не існує в реальності, і накласти його на реальну людину. Він чесний, справедливий, борець, нетерпимий до корупції і олігархів, словом, він за все хороше і проти всього поганого. Вкрай важливо, що Голобородько, як і ведмідь Валдо, абсолютно несприйнятливий до критики і дискредитації. Реальна критика не може перетинатися, накладатися і шкодити симулякру. Тому, які б то не було спроби дискредитувати Зеленського, вони не можуть перешкодити його перемозі, адже виборець голосує не за нього, а за його двійника з серіалу.
В історії політичних кампаній України політтехнологи давно шукали рецепт мобілізації та залучення на вибори протестного електорату або тих, хто на вибори, зазвичай, не ходить. Василь Гуменюк, більш відомий як Василь Противсіх, був одним з найбільш яскравих прикладів спроби залучення позасистемного електорату на президентських виборах у 2010 р. Експерименти з «Інтернет- партією України» і висуненням на посаду президента Дарта Вейдера в 2014-му не мали особливих успіхів. Цим проектам не вистачало популярності і правильного дозування вигаданого і реального.
Головне завдання Володимира Зеленського на фінішному етапі передвиборної гонки — втриматися в тіні проекції Василя Голобородька, і цього, як не дивно, може виявитися цілком достатньо для успіху. Кампанія Зе уособлює собою блискуче вміння маніпулювати культурними кодами, які будуються на простих принципах, які свідчать: «піпл хаває».
Гнила система
Інакше політичну систему і не описати. При наявності майже 40 кандидатів з цілком реальних людей український виборець віддає перевагу симулякру. Під симулякром французький філософ Жорж Батаймає на увазі семіотичний знак, який не має аналога в реальності.
Президентські вибори цілком можна охарактеризувати як спробу українців втекти від остогидлої, дратівливої реальності останніх п’яти років, з якими асоціюється режим Порошенка. Втім втеча ця не більш реальна, ніж Василь Голобородько або Валдо, і наслідки її будуть аж ніяк не вигаданими. Проте, остаточні висновки можна буде зробити тільки після другого туру.