На фінішній прямій перед президентськими виборами Україну трясе, наче у лихоманці. Як же цього разу не помилитися? Адже ми так хочемо країни без корупції, з зарплатами, що дають можливість жити, а не виживати, нам би нарешті проблем позбутися, що дихати не дають.

Чи зможе В. Зеленський, який лідирує у рейтингах, дати те, про що так мріємо? Бо ж і досі, окрім професійно створених роликів, кандидат не вийшов до людей, щоб відповісти на запитання, які, можливо, відкрили нам очі на багато речей, дали зрозуміти, чи мислить він, як Президент, якими будуть його кроки, щоб забезпечити міць держави? Дуже схоже, що далекий від політики та управління державою Володимир Зеленський, ще чекає, який текст для розучування напише йому верховод Коломойський та його близьке оточення. Бо хоч і заперечував кандидат у президенти зв’язки з олігархом, та журналісти з’ясували, що впродовж двох останніх років він 11 разів літав до Женеви, коли там проживав бізнесмен Ігор Коломойський, а після переїзду в Ізраїль, влітку минулого року, Зеленський двічі літав до Тель-Авіва.
Як завжди, зі смішком, не виходячи за рамки шоу, кандидат Зе веде мову і про місце дебатів, і про здачу аналізів. Зрештою, зверхньо й безцеремонно, по-хамськи обірвав розмову з діючим Президентом. Втім це зневага не так до Петра Порошенка, як до найвищої посади в державі, яку сам прагне посісти. В цьому — сутність і Зеленського, і його хрещеного батька в політиці Коломойського. Останній вже потирає руки, очікуючи перемоги «синочка», адже має надію повернути два мільярди доларів, які втратив у зв’язку з націоналізацією ПриватБанку. Експерти наголошують, що повернення боргів попередніх урядів, яке випадає на поточний рік, та ще й відшкодування Коломойському (якщо вирішить суд) приведуть країну до дефолту. Та хіба це може зупинити тих, кому своя сорочка ближча до тіла? В. Зеленський не приховує, що декларує інші цінності, тож не дивно що тези кандидата і тези російської пропаганди ідентичні, свою цілковиту підтримку гарантують йому і колишні регіонали.
Ми ледве повернули собі свою мову, та тепер з’являється велика ймовірність, що наступні покоління знову «заКАКають». Щоб позбутися пут Росії та рабського приниження, хлопці нині віддають життя, а кандидат Зе готовий впасти на коліна перед Путіним, який розпочав війну, і домовлятися. Чи можна буде пишатися після цього українською нацією, чи збережеться вона взагалі?
Про помилки Порошенка засвідчили результати голосування. Призначення бізнес-партнерів, родичів на високі посади, кулуарне ухвалення рішень, прірва між заробітками київських високопосадовців та простими українцями... Претензій — з лишком. Та, погодьтеся, кричати про них, наполягати на своєму, врешті — бути почутими зможемо лише тоді, коли Україна не плазуватиме, якщо змусить себе поважати, якщо не втратить гідності. Відомий актор Ахтем Сеітаблаєв сказав: «Якщо в будинку зіпсований кран, його можна відремонтувати. Коли ж немає дому, навіщо той кран». Влучно сказано, особливо, коли українцям і справді доведеться вибирати: «дім» чи новий «кран»?