Шок, страх за власну шкуру сповнили корумповану владу після завершення президентських виборів в Україні. Діючий гарант Конституції Петро Порошенко зазнав нищівної поразки, набравши втричі менше голосів, ніж конкурент.

Народ не простив верховному владцю нечувану жадібність до збагачення, корупцію. Не зважив на певні досягнення, які попри всі негаразди все ж були за його правління. Не спрацювали й патріотичні гасла: армія, мова, віра, під якими Петро Олексійович йшов на вибори. Не підкупили й обіцянки швидкого вступу України до Європейського Союзу й НАТО.
 Тобто, сталося те, що сталося. Очільником держави серед тридцяти дев’ятьох претендентів обрали початкуючого політика, шоумена Володимира Зеленського. Звичайно, велику роль тут зіграли протестні настрої населення: мовляв, хто завгодно, тільки не Порошенко! Але не тільки це. Суспільство захотіло бачити на найвищій посаді молоду людину, яка не заплямована в корупційних скандалах, котра мислить по-новому. Вибір впав на Володимира Зеленського, добре впізнаваного українцями за телешоу компанії «Студія Квартал-95», фільмом-серіалом «Слуга народу», що відобразив наші реалії й справді став пророчим у долі артиста. Але чи стане він великим державником, чи підніме зі своєю командою Україну з колін і зробить її процвітаючою? Важко сказати. На нового президента навалиться гора проблем. Економіка, що розвивається черепашачими темпами, не може забезпечити гідний добробут народу. Та й борги ускладнюють ситуацію, тягнуть на дно. Цього року в України пікові виплати із зовнішнього боргу — майже 120 мільярдів гривень, а в наступному вони ще більші — 178 мільярдів гривень. В. О. Зеленському треба буде домовлятися з Міжнародним валютним фондом про новий транш, розширювати коло друзів України для реструктиризації боргових зобов’язань. Правда, і очільники ЄС, і Держдеп США вже запевнили його в підтримці реформ, у фінансовій допомозі.
 Новому президенту, щоб держава швидше розвивалася, доведеться кардинально змінювати підходи. Необхідно не на словах, як донедавна, а справді розкріпостити бізнес й дати йому простір. Треба пришвидшити приватизацію нерентабельних державних підприємств, яких маємо кілька тисяч! Необхідно вводити прозорий ринок землі. Потрібні податкова й пенсійна реформи, зокрема — введення накопичувальної пенсійної системи. Потрібна чітка дорожна карта для членства в ЄС.
 Звичайно, найгостріше стоїть питання миру на багатостраждальному Донбасі. Без нового переговорного процесу із залученням США, Великобританії успіху важко досягти. Отож новий президент і наші зарубіжні друзі повинні зробити вагоміші кроки, аби зупинити кровопролиття, а в майбутньому повернути і Крим.
 Викликів дуже багато. Перші сто днів покажуть, чи має команда Зеленського план дій на їх подолання. В цей короткий проміжок часу очільник держави мусить налагодити чітку взаємодію з урядом, парламентом, регіонами, бо без співпраці з ними нічого не вийде. В руках у Володимира Зеленського незаперечний козир — велика підтримка народу. Нею й треба скористатися сповна, щоб змінити Україну, зробити її сильною, процвітаючою.