Хто свідомо, а хто й несвідомо, але ми всі потихеньку стаємо учасниками грандіозного столичного політичного шоу, якого ще не було за часів незалежності. Бо чомусь складається враження, що головний квартальний із телеекрана комічного поступово стає персонажем телеекрану трагікомічного.

Погодьтеся, що дивно якось бачити новообраного Президента України за одним столом віч-на-віч із тими очільниками парламенту і провідними політиками, котрих він ще донедавна пародіював, іноді не зовсім коректно висміюючи їхні фізіологічні особливості. А ось тепер потроху не вживається в роль чи образ, а звикається з обов’язками найвищого посадовця країни. І вже самого починають пародіювати його колишні коміки-конкуренти, не чекаючи навіть процедури інавгурації.
Та й сама інавгурація набула чомусь ознак скандального шоу. Бо ще нічого ніхто не вирішив, ще народні обранці не натиснули свої чудодійні кнопки, ще не призначили дати, а навколо цієї, здавалося би, буденної процедури — отримання президентом булави, уже розгорнулося стільки всіляких домислів, суджень і звинувачень, ніби це епохальна подія, як мінімум, планетарного масштабу! А втім, це вже зовсім не новинка, бо ж щось подібне нещодавно відбувалося навколо передвиборних дебатів і здачі найвищих в державі аналізів.
Тому й не дивно, що на зустрічі Володимира Зеленського з народними обранцями представники парламентських фракцій цікавилися його ставленням до виборчої системи (мажоритарка чи списки), прийняттям законів про імпічмент і тимчасові слідчі комісії і, звичайно ж, можливістю розпуску парламенту. Чи задоволені сторони своїми першими очними перемовинами, судити важко, бо і парламентарі, й новообраний президент уникають прямих відповідей.
Не озвучив новообраний президент і якогось більш-менш адекватного плану реагування на несподівано-сподіване рішення Путіна про видачу паспортів Російської Федерації жителям Донбасу. Цей крок хоч і не є чимось зовсім новим в агресивному арсеналі північного сусіда, проте він може створити реальну небезпеку для України. Кремлівське керівництво вже проводило такі маніпуляції з роздачею паспортів в Абхазії та Південній Осетії. І там це, як відомо, закінчилося російською окупацією грузинських територій. Та й це ще не все, бо Кремль уже заявив про намір піти далі і поширити свою диверсійну паспортизацію на мешканців усієї України. Не з братської любові, звичайно ж, а задля досягнення все тих же своїх загарбницьких цілей під благородним виглядом захисту громадян Росії.
...Напередодні Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні колега запитала, з чим асоціюється в мене 9 Травня? І я відповів, що одразу ж пригадуються нині вже покійні односельці, фронтовики-окопники, які цього дня збиралися у батьківській хаті. Там вони після чарки-другої самогону зі сльозами згадували загиблих своїх товаришів і раділи, що залишилися живими. І НІКОЛИ жоден із них не заявив, що, мовляв, «можем повторить», як це вже не перший рік бравурно обіцяють «за поребриком». І не тільки обіцяють, але й намагаються повторити на Донбасі. Тому наш День Перемоги ще попереду!