Україна чекає дива від новообраного президента. Наївні думають, що Володимир Зеленський одразу сипоне благами, як Господь манною небесною, що робочий люд матиме солідні зарплати й не шукатиме щастя, як зараз, по закордонах, а пенсіонери, навпаки, зможуть їздити світом.

 Та опустімося на грішну землю. Аби так було, потрібні роки каторжної праці, необхідні реальні, а не фейкові реформи, можновладці повинні перестати красти. Зараз у країні надзвичайно складна ситуація. Величезні борги зарубіжним банкам, як петля на шиї, причому виплати по них щороку збільшуються. Вітчизняна економіка росте надто повільно. Суспільство роз’їдає корупція. На Донбасі йде війна, що забирає не тільки життя наших доблесних захисників, а й величезні кошти.
 Захід усе це знає й бачить, допомагає кредитами, порадами, але, скажемо чесно, втомився від не-
ефективних дій української влади, яка більше дбає про себе, ніж про народ. А тому прихід нової людини на найвищий пост у державі наші партнери сприйняли досить схвально. Так, президент США Дональд Трамп, не чекаючи офіційних результатів виборів, уже через чотири години після озвучення даних екзитполів привітав Володимира Зеленського з перемогою. Інші провідні західні лідери зробили це наступного дня. Всі, крім Росії, хочуть успіху Україні й готові підставити плече.
 Світ та наші співвітчизники схвально зустріли пріоритети перших ста днів роботи нового українського очільника, які днями озвучив його радник Олександр Данилюк. Це боротьба з корупцією, перезапуск антикорупційних органів, наведення ладу в судовій системі, реформа Служби безпеки, створення Служби фінансових розслідувань. Звичайно, то не є гарантією, що великі інвестиції прийдуть в Україну негайно, але така надія жевріє. Як показують опитування Європейської бізнес-асоціації, 88(!) відсотків респондентів готові працювати в Україні, але чекають результатів парламентських виборів.
 До перегонів і завоювання голосів електорату вітчизняні партії вже готуються. Бурхливу діяльність розгорнув нинішній Президент Петро Порошенко, який переформатовує блок свого імені. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман формує власну політсилу. Ймовірно, партія «Удар» Віталія Кличка піде на вибори самостійно. Великі амбіції на завоювання місць у Верховній Раді має «Самопоміч», що минулого тижня на з’їзді переобрала своїм очільником Андрія Садового, який вже заявив, що покидає крісло мера й боротиметься за пост прем’єр-міністра. Співак Святослав Вакарчук переконаний, що створювана ним партія візьме чимало місць у парламенті. Інші партії теж виношують амбітні плани.
 Нехай готуються, нехай пропонують виборцям програми виходу держави з кризи. А народ, сподіваємося, цього разу не купиться на дешеві подачки партій та мажоритарників і обере достойних, тих, які справді переймуться долею країни.
Чекати залишилося не довго.