Понад годину народний депутат від ВО «Свобода» Юрій Левченко відбивався від нескінченної зацікавленості в’їдливих хмельницьких школярів у холі Верховної Ради України. І народному обранцю ніхто не винен, бо він сам погодився на зустріч із учнівською молоддю обласного центру в «кулуарах» українського парламенту, от і отримав шалену кількість запитань на квадратний метр у приміщенні законодавчого органу!..

Насправді задоволення отримали всі: і святково одягнуті у вишиванки діти, і дорослі, які їх супроводжували; і депутат, який продемонстрував повну відкритість та доступність у спілкуванні (за що, даруйте, юні подоляни обліпили його немов реп’яхи кожух). Та, зрештою, він вичерпав свій час, а «хмельничанчики» й не думали відпускати «свободівця», мовляв, зазначив демократичну форму спілкування, то тепер поговоримо! Нарешті пан Юрій ввічливо відкланявся і подався у своїх справах. Діти завмерли … і до кого ще вчепитись? Але це був не пленарний тиждень, тож політиків не було, а так хотілось у Києві поспілкуватися у високих стінах…
— Це ми вже вшосте приїжджаємо у Верховну Раду — розповідає Юлія Сабій, керуюча справами міської ради. — Разом із переможцями декламаційних шевченківських читань, що проводяться в рамках поетичного конкурсу «Слово нації», також приїхали діти, які перемогли у всеукраїнському конкурсі з рідної мови. Ці проекти не тільки розвивають якості декламаторів, вони несуть українське поетичне слово, а все це разом і є потужним стартом для формування та розбудови того громадянського суспільства, котре нестиме в собі ідейність, національну свідомість. Сьогодні серед подолянчиків, крім ораторів та декламаторів, ті, хто хочуть стати й правниками і бажають бути дотичними до процесів місцевого самоврядування, поєднуючи в собі багато якостей, які мусить мати свідомий громадянин і майбутній політик. Вони стануть людьми, готовими змінювати свою державу, своє місто, йти вперед, думати на випередження, розбудовувати і бути лідером, тому всі проекти започатковані в Хмельницькій міській раді, проводяться разом з молоддю міста, проекти спрямовані на те, аби розворушити молодіжне середовище і показати, що спільна, якісна робота місцевого самоврядування, міського голови, депутатського корпусу, разом з молодіжним осередком зроблять сильними містом і державу. Ви ж бачили скільки цікавих запитань поставили народному обранцеві діти? У міськраді вони вже пройшли спеціальну підготовку — конкурси, квести, брейн-ринги, екскурсії сесійною залою, навіть кабінетом міського голови, а це допомагає дітям розвиватись та пізнавати місцеве самоврядування. Думаю, вони б не злякались і новообраного президента, якби він зустрівся нині у парламенті, і, напевне, теж «закидали» його запитаннями.
Після відвідин ВР хмельницька дітлашня помандрувала центром столиці в Національну бібліотеку імені Ярослава Мудрого на заплановану зустріч у читальному залі з українською письменницею Ларисою Ніцой. Пані Лариса в дотепній формі розповіла юним хмельничанам, як вона працює над своїми книжками для дітей, над веселими репродукціями з підтекстом. Залишається лише додати, що це саме вона сказала: «Серед усіх міст, де я побувала, Хмельницький за українським духом випереджає всіх. Хмельницький — столиця української України».