Саме зараз мені пригадалася одна коротенька телерозповідь, як двоє дітлахів, скориставшись відсутністю дорослих, попрали в машині-автомат… кота. Можна лише уявити, що творилося з бідолашним, коли його дістали з барабана». Пройшовши усі пекельні кола — від потопу до викручування у 800, а то й 1000 обертів, — на диво, «дах» у кота не поїхав, вирячені очі за якусь мить «сіли» на місце, а ще трохи із щура він знову перетворився на того самого кота.
Здавалося б, окрім пустощів дітей, які важко передбачити і які, звісно, треба присікати, ця домашня пригода позбавлена іншого змісту. Та ні. Бо тепер переважна більшість українців почуваються, як кіт у пральній машині. З кожним черговим обертом — нові сюрпризи, від яких себе не тямиш. За якихось кілька останніх місяців людина із середнім достатком зійшла на рівень бідності, а бідний опустився на сходинку злидаря. Ще вчора твоя зарплата, дві-півтори тисячі гривень, щось вартувала, а нині ти не знаєш, як стулити ці копійки, щоб не залізти у борги і ще гірше — в кредити. Усі, хто брав позички в доларах, опинилися просто таки у кабальних умовах. Не відстають від них і ті підприємці, бізнес яких «зав’язаний» на доларових розрахунках.
Кілька тижнів тому до запаморочливого стану доводив курс 19 гривень за долар. Та днями він стрибнув аж до 23 гривень 50 копійок! З’явились прогнози, що і це не межа, мовляв, потягне і до 30-ти. На хмельницьких ринках — хоч вальси кружляй, не товпиться народ біля яток. А якщо й з’являться поодинокі покупці, то від цін і справді очі вилазять. «Хотіла дитині пальто купити на зиму. Простеньке, без «витребеньок» — майже 700 гривень», — розповіла мати-одиночка Леся Сивак. — Я розвернулася та й пішла по секон-хендах, бо п’ятирічній донечці через рік навряд чи воно зійде, а гроші чималі — половина моєї зарплати».
Так, за товарами з «других рук» знову черги. Як і під банками, куди заспокоєні свого часу громадяни несли копійку, аби заощадити на майбутнє: відкласти на весілля дітей, купівлю житла, авто чи й навіть піаніно. Але ж знову пошили українців у дурні. Бо коли агітували відкривати депозити, то, як кажуть, усміхалися на всі тридцять два, а як повертати, то ледь цідять крізь зуби, що ані доларів, ані євро немає. Бачте, мовляв, яка важка ситуація. Наче вона важка для банків, а для тих, хто опинився перед розбитим коритом, терпима. Від переживань про кровні заощадження (ніхто ж не дає гарантій про їхнє повернення), повірте, не один із нас опинився на грані «дурки».
Зате тепер ні в чому не треба себе обмежувати. Наші «боки» обрізали й без нас. Окремі продукти харчування — вищі в ціні за європейські, комунальні платежі — прирівнюються до європейських. З усіх усюд трублять, що насувається чергове подорожчання — за газ, електропостачання, що потягне зростання цін практично на всьому. Якщо так станеться, то від цього нокауту отямляться далеко не всі. Бо як втиснути максимальні витрати у мінімальні доходи, навіть найкмітливіші співвітчизники не второпають.
Натомість уряд наполегливо шукає шляхи виходу з економічної кризи. Перший та основний — ще дужче затягування пасків. Журналісти витягли на світ Божий плани уряду Яценюка щодо економії бюджетних витрат. На чому ж хочуть економити в наступному році?
Пропонують урізати усе — від безплатних обідів у лікарнях до кількості вчителів і вихователів у дитсадках. Хочуть зменшити пенсії науковцям, що в середньому становлять 3,5 тисячі гривень, і таким чином заощадити аж 1,3 мільйона. Водночас на пенсіях народних депутатів, які в середньому 15 тисяч гривень, економлять лише 0,2 мільйона. Наукових співробітників, крім цього, хочуть залишити без надбавок за наукові ступені й звання, а саму наукову діяльність позбавити будь-якого фінансування державою і місцевою владою. Виходить, розумні люди державі не потрібні. Можливо, саме тому обов’язкову освіту пропонується обмежити 9 класами. Тож, якщо захочеш далі здобувати шкільні знання — плати. Справедливо коментувала таку пропозицію досвідчений педагог: «Освіта в такому разі стане прерогативою багатих». Доплати за класне керівництво, перевірку зошитів теж мають намір скасувати. Учнів молодших класів — залишити без безоплатного харчування, а студентів — без стипендій і пільг на проїзд. А за що ж тоді навчатимуть у вишах дітей ті, хто втратив роботу, або ж ледь виживають на мізерних заробітках? Чи, може, їхнім дітям судилося лише обслуговувати багачів? З іншого боку, яка потреба сушити мізки сумлінному студенту, якщо праця його прирівнюється до «зусиль» бездарів і лінивців? Невже й справді для зведення кінців з кінцями в держскарбниці треба обкрадати майбутнє країни?
А на пенсіонерах пропонує уряд зекономити в наступному році майже 8,3 мільярда гривень. Зокрема, йдеться про врегулювання питання підвищення пенсійного віку та страхового стажу, необхідного для призначення пенсії. Скільки то обіцянок повернути пенсійний вік до попереднього наслухалися ми перед виборами. Але період солодких речей минув, пенсійний вік знову планують підвищити і тепер треба налаштовуватися на те, що нам доведеться працювати, працювати і в праці сконати.
Поцікавтесь і ви запропонованими новаціями, де ще багато такого, від чого волосся стає дибки. І, видно по всьому, в країні з неймовірним рівнем корупції та колосальним обсягом тіньової економіки гроші вирішили вийняти з кишень найбідніших і найнезахищеніших.А, може, ефективніше буде пошукати гроші, яких бракує бюджету, там, де їх однозначно більше, ніж у вчителів, вихователів, студентів? Хто ж не знає, що махрова корупція у сфері держзамовлень процвітає. Економісти-експерти стверджують, що 40 відсотків держзакупівель відбуваються за неконкурентною процедурою, як правило, в одного замовника. Тільки через це держбюджет нинішнього року втратив понад 40 мільярдів. І далі через офшори проходить половина (!) експорту країни. З початку 2014 року, констатують експерти, поставки товарів у такі країни зросли на чверть і обійшлися нам у 204 мільярди гривень. А скільки розмов про «податкові ями», через які проходять понад 300 мільярдів гривень на рік, і це позбавляє державу майже на 70 мільярдів гривень податкових надходжень. Проте далі розмов справа не просувається. Є всі підстави стверджувати, що припинення зловживань у митній службі забезпечило б додаткові щорічні надходження до бюджету обсягом 300 мільярдів гривень.
Одне слово, резервів для наповнення бюджету достатньо. Єдине, що обдерти школярів, студентів, педагогів, хворих і
т. д. значно простіше. Цього року обділили й дітей. До новорічних свят подарунків із Фонду соціальногох страхування вони не отримали. Зрозуміло, в країні війна, треба й на солодощах економити. І все це можна пояснити малечі. А як змусити себе повірити в необхідність економії на дітях, коли нещодавно у кількох містах України відкрилися нові шикарні фірмові магазини «Рошен», коли ці підприємства і в надзвичайно важкі часи не знають ні скрути, ні обмежень? А батькам, щоб покласти під ялинку жменю цукерок, таки доведеться собі в чомусь відмовити...
Та що це я все про сумне та невтішне? Кажуть же, навіть у поганому шукай щось добре. А добре те, що кіт вижив!
Gismeteo 
