Надрукувати
Категорія: Політика
Перегляди: 733

Із Анатолієм Чернецьким у селі Дубинка зустрілася випадково. І було приємно почути, що він — давній читач «Подільських вістей». Та й Анатолій Миколайович не приховував радості від того, що йому трапилася нагода розповісти про тих, хто зігріває турботою самотніх людей. «І про нас, з дружиною, не забули, —  зауважив пенсіонер. — Не можемо самі дати лад усьому!»

 Анатолій та Марія Чернецькі золоте весілля відсвяткували. Уже півстоліття подружнього життя у любові й злагоді минуло. От тільки прикро, що Бог діточок не послав,тож їм ні від кого чекати ані підтримки, ані допомоги.
— Ми не вибагливі, хоча й отримуємо скромну пенсію, але намагаємося звести кінці з кінцями, — продовжував Анатолій Миколайович. — От тільки здоров’я нас підвело, не уявляємо, як ми виживали б без нашої працьовитої помічниці Наталі. Якраз вона у нас господарює.
 А в невтомної та енергійної Наталі Шатковської безліч обов’язків — дбає про покупки продуктів, медикаментів, займається оформленням комунальних платежів та субсидії.
— Намагаюся всіх своїх
26 підопічних не обділити увагою. І обід приготую, приберу в домі, — розповідає соціальна робітниця Наталя Шатковська. — А як побачу, що бабуся сапає, хоча й немічна, не діждавшись мене, то вмовляю, щоб відпочила, а сама беруся за роботу.  Найстаршій моїй підопічній уже сто років виповнилося, а вона, як і я, проживає у Заліссі-2. А звідси, з Дубинки, рукою подати, всього-на-всього три кілометри…
Зрештою, ніхто з людей похилого віку чи з інвалідністю, які проживають на території Гуменецької громади, не залишений напризволяще. Ними опікується 12 соціальних робітників. Про це подбала голова громади Інна Абдулкадирова. Саме з її ініціативи майже три роки тому створений територіальний центр соціального обслуговування. У Заліссі-2 для підопічних відкрито відділення соціально-побутової допомоги, в якому є пральня, а також можна скористатися послугами швачки чи перукаря.
За викликом приїде й мультидисциплінарна команда. Кмітливі й працьовиті робітники поремонтують розетку чи вимикач, засклять вікна чи їх пофарбують, або ж побілять помешкання. Словом, майстри на всі руки, стараються, аби поліпшити умови  проживання  самотніх і немічних людей.
— Окрім того, опікуємося малозабезпеченими сім’ями нашої громади, —  каже Ольга Шевчук, директор територіального центру. — Стараємося поліпшити їхні побутові умови. 27 сімей отримали спальні ліжка з комплектами постільної білизни, а багатодітній родині Аліни Байдаченко з Нігина придбано житловий будинок та меблевий гарнітур.  Щороку проводимо благодійну акцію «Готуємо дітей до школи» та дбаємо про їхнє оздоровлення в різних санаторіях.
Усіх благодійних справ, започаткованих і реалізованих головою громади Інною Абдулкадировою та її командою, не перелічити. І спрямовані вони на те, аби полегшити щоденні клопоти самотнім літнім людям та з особливими потребами. А ще допомогти молодим, зігнутим складними життєвими обставинами, повірити у свої сили.