Відбулося. Сталося. Нарешті. Саме за це, мабуть, стояли українці на Майдані у 2013-2014 роках, ризикуючи власним життям? Саме ця цінність, напевно, є фундаментальною в нинішній Європі?

Не стандарти життя, не пристойні зарплати, не справедливе правосуддя, не інноваційна економіка. А така сексуальна «рівність», яка поставить багатодітну матір, або батька, який тяжко гарує по наймах, щоб нагодувати сім’ю, на одну шальку суспільних терезів із парубком чи молодицею, які не можуть себе реалізувати у нормальному шлюбі і народити дітей.
Цю подію навіть освятила своєю присутністю депутат Європарламенту Ребекка Хармс, член комітету з парламентського співробітництва між Україною та ЄС.
Я, керуюся не фанаберіями, а здоровим глуздом: Бог чомусь створив чоловіка і жінку різними, але для того, щоб вони відчували один в одному потребу, народжувати і виховували дітей. Навіщо оскаржувати його задум? Усюди є норми і винятки. Такий невблаганний закон природи, життя і поступу.
Якщо б усі люди перейшли у віру прихильників нетрадиційної орієнтації, то суспільство би припинило своє існування протягом 3-4 поколінь.
Можна тільки поспівчувати прихильникам ЛГБТ у тому, що вони через гормональні чи психічні збої не можуть створити традиційні сім’ї.
Але для чого возводити їх у ранг особливих? Відволікати на охорону їхнього параду тисячі поліцейських. Чому його помпезно іменують «Маршем рівності»? Адже Конституція в статті 24 і так гарантує усім громадянам рівні права незалежно від віри і статі.
Як на мене, то значно резонніше можуть скаржитися на переслідування нудисти. Аргументуючи свою позицію тим неспростовним фактом, що народилися у цей світ абсолютно голими.
Яку ж мету насправді переслідують організатори Київ-прайду? Поділюся міркуваннями. Економіка України зруйнована. Можемо запропонувати на експорт не ноу-хау, як це було колись, — ядерні реактори, електроніку, транспортні літаки, унікальні верстати, носії космічних кораблів, судна на повітряних подушках — а сировину і продукцію з низькою доданою вартістю. Для такого виробництва не потрібно багато населення. Поряд із еміграцією, рух ЛГБТ є одним із «м’яких» інструментів керованого процесу його скорочення. Чим більше буде одностатевих шлюбів, тим менше стане у перспективі українців. Київ-прайд — лакмусовий папірець цієї політтехнології із сумними демографічними наслідками.
Ще одна мета, мабуть, полягає в тому, щоб створити в Україні касту недоторканних. Через деякий час меншість, зорганізована у підпільному режимі, диктуватиме свою волю більшості, як це уже має місце в деяких європейських країнах. Тоді у нас творитиметься казна-що.
Суспільство не упосліджує так званих геїв і лесбіянок. Але сприймає їхні демонстрації як виклик традиційним цінностям, на яких тримається споконвіку. Фактично воно захищається від агресії, бо починає розуміти, що хтось затято хоче його запрограмувати на самознищення.
Київ-прайд не засудила жодна із релігійних конфесій. Чому? Відповідь можна знайти у Біблії: «Де багатство ваше — там і серце ваше». А воно чи не в зарубіжних банках, або у їхніх філіях в Україні? Ті, які називають себе українськими націоналістами, тільки імітували протест.
Однак, радує, той факт, що вітчизняні «нетрадиціонали» обдурили зарубіжних кураторів. Розтиражували у ЗМІ явку на Київ-прайд понад 8 тисяч осіб. А їх, судячи із відео, було ледве кілька сотень. Тобто, гранти, виділені на цю акцію, пішли у кишені вітчизняних аферистів, а не на розбещення українців.