Про підсумки минулого опалювального сезону і підготовку до майбутнього розповів начальник управління ЖКГ області Юрій Нагорічний. З його слів, люди платять за комунальні послуги значно сумлінніше, ніж минулого року. По Хмельниччині цей показник за перше півріччя становить 103 відсотки. І це при нових тарифах. Але борги залишаються, а подекуди і ростуть.
Рівень розрахунків споживачів за послуги водопостачання та водовідведення за січень-червень поточного року становить 93,9 відсотка, заборгованість на 1 липня за ці послуги склала 45,6 мільйона гривень. Населення заборгувало 38,1 мільйона гривень, бюджетні установи – 0,8, інші комерційні споживачі – 6,8 мільйона гривень.
Підприємства чекають обіцяних компенсацій, але їх немає. Обсяг невідшкодованої різниці в тарифах становить 194,6 мільйона гривень, що у 12 разів перевищує їхні борги за електроенергію.
Так, на 1 липня підприємствами комунальної теплоенергетики області спожито 73,8 мільйона кубометрів газу на суму 609,7 мільйона гривень, оплачено – 577,6 мільйона гривень. Рівень розрахунків – 94,7 відсотка. Однак, з урахуванням боргів, підприємства винні за природний газ аж 692 мільйони гривень.
Рівень розрахунків споживачів за послуги теплопостачання за січень-червень 2019 року становить 109,8 відсотка. Але населення заборгувало 153,5 мільйона гривень, а комерційні споживачі – 9,2 мільйона гривень. Обсяг невідшкодованої підприємствам комунальної теплоенергетики різниці в тарифах становить 572,9 мільйона гривень.
Напрошується один із трьох висновків: або гроші, які сплачують споживачі, йдуть не туди, куди слід, або комунальні підприємства ведуть до банкрутства, або в когось із постачальників росте апетит.
У цій ситуації НАК «Нафтогаз» виступає у ролі наглядача за збиранням данини. Ця державна компанія виставила тепломережам і місцевим органам влади ультиматум: якщо жителі їхніх територій не заплатять 90 відсотків за блакитне паливо, то їм не бачити квот на новий опалювальний сезон, як своїх власних вух без дзеркала. Аби не опинитися крайніми перед розлюченими громадянами, місцеві керівники стараються з усіх сил. Але в громадян все менше грошей, бо дорожчає споживчий кошик.
У той же час уряд не квапиться з відшкодуванням збитків. На 1 липня 2019 року обсяг непогашеної підприємствам житлово-комунального господарства різниці в тарифах становив 795 мільйонів гривень. Тож, найімовірніше, нинішню систему оплати та житлово-комунальну сферу в цілому чекає колапс.
Заручники «бізнесменів»
На колегії виступив міський голова Шепетівки Микола Полодюк. Батьківщина Павла Корчагіна колись прославилася на весь світ повістю «Як гартувалася сталь». У ній головний герой будучи важко хворим, рубав дрова, аби відправити їх з Боярки вузькоколійкою до Києва. Не замерзати ж людям у своїх квартирах посеред лютої зими, якщо якимось непманам і чиновникам це байдуже.
Але минулого року в Шепетівці все сталося навпаки. Відповідальна за тепло у місті компанія поклала у кишеню гроші, а людей залишила наодинці з Дідом Морозом, який з’явився задовго до Нового року. І то не з подарунками, а з такими холодами, що можна було дуба врізати.
Тільки відчайдушні дії сміливців, які пішли на конфлікт із законами і самочинно подали газ, допомогли врятувати сотні людських життів.
А непокарані бізнесмени зализали рани і взялися за старе.
Готуються до нових випробувань
За словами Миколи Івановича, ситуація у Шепетівці така ж, як і минулого року, а, може, навіть і прикріша. Хоч міська влада вжила всіх заходів. Під тиском скрутних обставин усі дитячі, шкільні і комунальні заклади в авральному порядку переведені на індивідуальне опалення. Без модульної котельні перебуває тільки місцева школа-інтернат, але, щоб прискорити її будівництво, оголошено тендер за спрощеною процедурою.
Люди рятуються, як можуть. У Шепетівці близько 10 тисяч квартир. З них майже половина власників за свої гроші встановила індивідуальне опалення. Решта все ще залежна від «благодійників», які на цивілізований манер називають себе «концесіонери».
Останні стверджують, що із 17 котелень підготували 16. Однак ті, на переконання Миколи Полодюка, не придатні для експлуатації. «Бізнесмени» привезли труби, але їх не зварили і не встановили. До того ж, за останній період від «ефективних власників» не надійшло жодної копійки до міського бюджету.
Шепетівська міська рада звернулася до правоохоронних органів, а також виграла суди, проте виконавча служба не має що вилучати у «бізнесменів», бо їхні рахунки порожні. Натомість ті накопичили борги в сумі 48 мільйонів гривень, які за цей рік зросли ще на 30 мільйонів гривень.
Зрозумівши, що споживачі тікають від них назавжди, «бізнесмени» не дають їм згоди на від’єднання від мережі, роблячи жителів міста заручниками ситуації, яка обіцяє стати критичною.
З іншого боку, вони заповзялися хаотично відрізати від мережі приватні будинки. Таких вже є 55.
Після багатостраждальної епопеї міська влада Шепетівки прагне повернути тепломережу в комунальну власність. Тривають тяжби. А «бізнесмени» вимагають компенсації.
Коли і чим закінчаться процеси, ніхто не знає. Якщо вони затягнуться, то є підстави думати, що «бізнесмени» знову займуться шантажем і будуть закликати мешканців Шепетівки перекривати вулиці і змушувати ПАТ «Шепетівкагаз» подавати блакитне паливо без попередньої оплати.
На думку Миколи Полодюка, концесіонери з ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» прагнуть спровокувати мешканців міста на ще потужніші протестні акції, ніж минулого року.
Ще одна больова точка – два багатоповерхових будинки в селі Скаржинці Хмельницького району. Їх від’єднали від загальної мережі. І тепер люди приречені мерзнути. Минулого року вони теж влаштували бунт і навіть перекривали дорогу. Як діятимуть нинішньої зими важко передбачити.