Чомусь ніяк не йде з голови оте дійство двотижневої давності. Точніше, не дійство, а вистава. Ні-ні, не вистава, а шоу, чергове шоу, учасниками якого всі ми мимоволі стали. Цього разу це було поліграф-шоу. І після усіх перипетій так і незрозумілим залишилося, яку ж законну силу мають результати перевірки на детекторі брехні, яку проходили деякі депутати від партії «Слуга народу», коли їх звинуватили в отриманні хабара в сумі 30 тисяч доларів. Авжеж, суть уже забулася. А ось прикре відчуття того, що тебе змусили брати участь у «масовці», залишилося.

Тому вкотре постає питання: а за кого нас, власне, мають? Так зразу ж собі і відповім: мабуть, за дурнів. Які чекають і дочекатися не можуть, коли ж нарешті в рідній державі буде гідний рівень життя. І, зневірившись, вирушають на заробітки за кордон, у чужі країни. Щомісяця, щотижня, щодоби тисячними натовпами, мов перелітні птахи, покидають Україну.
Рідну землю покидають фахівці, які отримали тут освіту і тут, власне, хотіли й працювати. Втім я не знаю, чи, приміром, молодий педагог, маючи можливість поїхати за кордон, не вибере роботу доглядальниці в Німеччині чи Італії. Бо там зарплата щомісяця — 1000-1500 євро. А в нас у державному бюджеті на 2020 рік спромоглися закласти лишень підвищення зарплати вчителям на 9 відсотків. І навіть обіцяна виплата педагогам, які працюють менше десяти років, одноразової допомоги в сумі 21 тисячі гривень зовсім не тішить. Це навіть менше, ніж місячна зарплата тих самих доглядальниць...
Хто ж учитиме наших дітей? Власне, чи буде ще кого вчити. Адже нині, поїхавши на заробітки, через деякий час забирають туди ж цілі родини і там, на чужині, приживаються.
До речі, проект закону про держбюджет на 2020 рік був публічно представлений урядом 5 листопада. Витрати, зокрема, на Міністерство оборони становитимуть 136 мільярдів гривень. Взагалі ж на безпеку й оборону держави заплановано виділити 5,45 відсотка від прогнозованого ВВП.
Це, звісно, відрадно. Ось тільки б гроші державні (тобто наші з вами) використовувалися справді для оборони держави. Адже днями директор Державного бюро розслідування Роман Труба повідомив про оголошення підозр п’ятьом високопосадовцям Міністерства оборони, які ще в січні 2019-го закупили 20 тисяч неякісних бронежилетів на суму 176 мільйонів гривень.
Спеціалісти бюро стверджують, що посадовці знали про те, що бронежилети прострілюються.

Що ж, правоохоронні органи зроблять компетентні висновки.

Також сподіваємося, що на повну силу запрацює закон про незаконне збагачення (31 жовтня народні депутати проголосували за повернення до Кримінального кодексу статті про покарання за незаконне збагачення). Така відповідальність настає, якщо набуті чиновником активи більш ніж на 6,5 мільйона гривень перевищують його законні доходи, починаючи з мільйона гривень. Мені здається, що пересічному українцеві навіть невтямки, що такі суми можна безборонно красти.
Насамкінець — ще одна новина. З’ясовується, ми успішно експортуємо не лише робочу силу й молоді кваліфіковані кадри. В нас доволі успішно розвивається експорт равликів! Лише за вісім місяців цього року, за повідомленнями електронних видань, за кордон (Туреччину, Литву та Корею) поставлено майже 800 тонн равликів, що на 40 відсотків більше, ніж за весь минулий рік.
Так ось хто допоможе подолати епоху бідності! І валюту заробимо, і з голоду не помремо...