Гібридна війна минулого тижня нагадала про себе і тим, хто, сидячи на дивані перед телевізором, від неї втомився, і тим, хто невтомно відстоює незалежність України чи то зі зброєю в руках, чи, допомагаючи на волонтерських засадах, нашим бійцям на передовій. Нагадала найтрагічнішим чином: від поранень, отриманих внаслідок вибуху міни біля Новотроїцького, помер командир 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади полковник Євген Коростельов.

А в зоні розведення військ поблизу Станиці Луганської біля села Сизе зазнав важких поранень боєць 46-ї десантно-штурмової бригади. За інформацією журналіста Юрія Бутусова, позиції бригади атакував безпілотник, запущений і керований з території Росії. Цей трагічний випадок ще раз доводить, що ніяке розведення військ, ніякі Мінські домовленості чи зустрічі у Нормандському форматі не призведуть до миру, якщо цього не захоче господар Кремля.
Але навіть той всесильний господар не може безкарно ігнорувати міжнародне право. Саме тому Росія повернула Україні три військових кораблі, захоплені майже рік тому поблизу Керченської протоки. Раніше московські очільники ставили умовою їх повернення визнання того, що перехід українських катерів був нібито провокацією. Потім вони вимагали згоди на доступ до кораблів російських слідчих як до «речових доказів» українського «злочину». Врешті-решт таки віддали їх без будь-яких умов.
І відбулася ця подія зовсім не в результаті перемовин президентів двох держав, і аж ніяк не для створення «гарної міни при поганій грі» напередодні зустрічі у нормандському форматі. А тільки тому, що вже завтра в Гаазі мають розпочатися слухання в арбітражному трибуналі по справі про порушення Конвенції ООН по морському праву.
Повернути кораблі і звільнити з полону українських військових моряків Міжнародний трибунал постановив ще 25 травня. А невиконання цієї вимоги загрожувало застосуванням досить серйозних санкцій. І хоч Кремль відтягував виконання скільки міг, бо вважав, очевидно, це своїм програшем, втім повернув кораблі до початку слухань у Гаазі, аби ні українські дипломати, ні сам арбітраж не могли пред’явити Росії додаткових претензій. І найважливіше у завершенні епопеї з українськими моряками і кораблями полягає в тому, що Росія в тих справах, у яких вона не може безкарно ігнорувати рішення міжнародних судів, все-таки їх виконує.
Тепер залишається запитання, у якому стані прибудуть до Одеси «Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу». Бо, пам’ятаючи, якою росіяни передавали українську бойову техніку з Криму, можна припустити, що ці катери ще не скоро зможуть самостійно вийти в море. Та й адвокат українських моряків Микола Полозов заявив, що із захоплених у Керченській протоці суден росіяни зняли всю електроніку. Хочеться сподіватися, що і ці збитки, завдані бойовим кораблям, також будуть враховані в розмірі компенсації, якої через трибунал добивається від Росії наше МЗС.
Та якщо переважна більшість українців живуть далеко від жахів війни і багато хто навіть не уявляє, де та Гаага, то зима і холоди вже на порозі кожної домівки. Тому попри свої попередні запевнення, що тарифи на комуналку не будуть підвищуватися, повідомлення уряду про зростання ціни на газ (а, відповідно, й на опалення і гарячу воду, бо Кабмін прийняв також рішення про відміну граничних обмежень на тарифи, які встановив попередній уряд), стало дуже неприємним сюрпризом і для прихильників, і для противників діючої влади. Але якщо противники нічого доброго від «слуг» і не очікували, то їхні палкі фанати мають пережити гірке розчарування у своїх улюбленцях. Бо, виявляється, епоха бідності від них (а заодно і від всіх інших українців) нікуди не поділася…