У Хмельницькому відбулося засідання керівного комітету з розробки «Стратегії розвитку Хмельницької області на 2021-27 роки». В ньому взяли участь голова обласної держадміністрації Дмитро Габінет та голова обласної ради Михайло Загородний.
Презентуючи документ, Дмитро Анатолійович наголосив на його важливості: «Ця стратегія і план заходів мають стати орієнтирами для Хмельниччини, а ще бути зрозумілими для громад та інвесторів… Цей документ не просто дороговказ на папері, згідно з яким виділятимуться кошти, реально він має стати картою нашого розвою в різних галузях і напрямках».
У свою чергу Михайло Васильович зазначив, що документ розроблений досить кваліфіковано та ретельно і вже здатен впливати як орієнтир на життєдіяльність області. Він також нагадав, що Хмельниччина одна з перших в Україні почала розробляти стратегію свого розвитку ще в 2010 році.
Цейтнот і непередбачуваність
Над документом працювали понад 130 фахівців протягом восьми місяців. Серед них були вчені, керівники підприємств і господарств, представники бізнесу та громадськості.
Завдання на розробку надійшло від Кабінету Міністрів. Власне документ складається з двох частин: «Стратегії розвитку» і «Плану реалізації стратегії». Вони пов’язані з проектною діяльністю, що здійснюється в рамках фінансування Державного фонду регіонального розвитку.
Якщо ми плануємо залучати з нього кошти, то згідно з нормативними документами, проекти, що мають вступити в дію з 2021 року, повинні бути подані на розгляд відповідної комісії з 15 січня по 1 березня 2020 року. Маємо враховувати цей дедлайн.
Розробка нової стратегії повинна розпочатися за 15 місяців від закінчення діючої. Ми ж вийдемо на вказаний рубіж за 12 місяців.
Регіональна стратегія також має бути винесена на обговорення не пізніше, ніж через шість місяців після ухвалення державної. Сьогодні навіть не опублікований її проект. Але є заява, що цілі не змінилися.
Тому регіональну верстали у складних умовах і зважали на те, щоб не увійти в можливі протиріччя із державною.
У той час, коли на Хмельниччині розробили і навіть репрезентували свій документ, багато областей тільки оголосили про збір проектних заявок.
Як заявила модератор Стратегії — директор департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури облдержадміністрації Олена Бохонська: «Ми хочемо забезпечити нормальне функціонування Хмельниччини і якомога швидше пройти конкурс у ДФРР (державний фонд регіонального розвитку).
У своїй роботі дотримувалися чинного законодавства, зокрема закону про засади регіональної політики, відповідних постанов та наказів Міністерства регіонального розвитку і будівництва».
Опиралися на можливості
Першим кроком на шляху до створення документа було прохання до обласної ради делегувати обласній держадміністрації повноваження на розробку стратегії.
Далі голова облдержадміністрації затвердив склад комітету та розробників, а також робочу групу. Її члени, крім нарад, також багато спілкувалися в особистому режимі. Тобто вдавалися до швидких засобів комунікації, щоб справитися із завданнями.
Другим кроком став детальний аналіз соціально-економічного розвитку з усіх напрямів. Також зробили SWOT-аналіз, який визначає чотири ключові елементи: сильні і слабкі сторони, загрози й можливості, а також допомагає встановити зв’язки між ними.
Усе це потім лягло в основу розробки оперативних цілей, завдань і заходів.
Козирі й Ахіллесова п’ята
Козирями Хмельниччини є вигідне географічне розташування на перетині розгалужених транспортних шляхів. Маємо унікальні природні ресурси: корисні копалини та мінеральні води, річки та водойми, добре розвинутий агросектор і достатню кількість посівних площ. В області існує активне підприємницьке середовище та зареєстровані два індустріальних парки.
Ахіллесовою п’ятою є стрімке скорочення населення, незадовільний стан доріг, певні перешкоди із залученням кредитних ресурсів, зношеність та застарілість основних виробничих фондів. У зв’язку із останнім — низька інноваційна активність підприємств і мала додана вартість їх продукції. В області не вистачає кваліфікованих робітників.
До наших переваг належить туристична привабливість. Маємо величезну кількість пам’яток історії, культури та архітектури. За цим показником Хмельниччина — третя в Україні. Своєрідною родзинкою нашого краю є Дністровський каньйон.
Маємо гарні об’єкти для оглядин, але, на жаль, нерозвинену інфраструктуру для туризму.
Можливості — успішне впровадження реформи децентралізації. Переорієнтація бюджетних ресурсів саме в територіальні громади сприятиме їхньому подальшому соціально-економічному розвитку.
Ми віримо, що нам вдасться залучити на Хмельниччину іноземні компанії. Серед загроз, які відчуваємо, в першу чергу належить війна на сході. Україна, а значить і Хмельниччина, вразлива до світових криз. У нас недостатній рівень довіри населення до влади і судової системи. Зростають ціни на енергоресурси. Тривають активні міграційні процеси.
Образ Хмельниччини
Майбутній образ нашого краю виглядає таким чином «Хмельниччина — високорозвинений регіон Західного Поділля, де поєднуються місцеві традиції з європейськими стандартами. Регіон високотехнологічного аграрного виробництва та інноваційної промисловості. Туристично привабливий, комфортний та безпечний для проживання край із сталим довкіллям, цікавий для гостей та інвесторів».
Найближчими стратегічними цілями є чотири. Це — підвищення конкурентоспроможності економіки, зростання інноваційного потенціалу та смарт-спеціалізація, нарощення людського потенціалу, підвищення якості життя та збереження довкілля. Розглядалася і п’ята ціль — розвиток сільських територій. Але зрештою розробники дійшли згоди, що її не слід виокремлювати, а розглядати в комплексі.
Оперативні завдання
Стратегічні цілі складаються із серій оперативних завдань. Їх чимало. Підвищення конкурентоспроможності — розвиток малого і середнього підприємництва, збільшення потенціалу продукції наших виробників.
Сюди також належить розвиток альтернативної енергетики.
СМАРТ-спеціалізація — новий термін. Його нам наполегливо рекомендують зарубіжні партнери.
Смарт-спеціалізація — це підтримка тих галузей, які сприяють найбільшому розвитку й інноваційності. Це формування розуміння інвесторів про те, які сфери діяльності є найефективнішими для вкладень коштів у регіон та розширення доступу до різноманітних європейських програм.
На Хмельниччині пріоритетними будуть легка і харчова промисловість, машинобудування і металообробка.
Тут уже є заділи на майбутнє. Маємо швейний кластер і агропромисловий розвиток.
План заходів
Крім стратегії, запропонований план заходів з її реалізації. Перший на три роки, другий — на чотири.
Стратегія дає напрями, а план конкретизує їх реалізацію.
Як розповіла Олена Бохонська: «Ми отримали 289 проектних заявок. Сформулювали і опрацювали їх. І визначили на 2021-27 роки 62 технічні завдання.
Орієнтовно стратегія вимагатиме на своє здійснення 10 мільярдів гривень. Гроші надходитимуть з різних джерел: державних, місцевих, субвенції, кошти ДФРР, міжнародна допомога.
Передбачаємо «револьверний фонд» для заходів з енергоефективності.
На 2020 рік ще діятиме стара стратегія. Але поступово триватиме перехід до нової.
Ясна річ, у стратегію Хмельниччини будуть внесені корективи після прийняття державної стратегії.
Михайло Загородний слушно зауважив про необхідність широкого обговорення цього документа з метою накопичення цікавих зауважень, ідей та пропозицій.
Ще раз про СМАРТ-спеціалізацію
Експерт з питань стратегічного планування Петро Мавко наголосив на поглибленні СМАРТ-спеціалізації і обґрунтував свою думку, опираючись на досвід: «Причиною впровадження принципів розумної спеціалізації є можливість отримати значно більші кошти від ЄС, оскільки саме такі стратегії вже близько десяти років там реалізуються. Це є принциповий підхід до стратегічного планування і основна умова доступу до фінансових фондів. Це, мабуть, чи не найвагоміший аргумент, який мусить спонукати регіональну еліту переглянути підходи до стратегічного планування.
Ще один мотив: уряд України проводить вітчизняну систему адміністрування у відповідність до європейської. В тому числі — шляхом узгодження законодавчих норм і підходів до розвитку регіонів.
Однак Петро Мавко констатував той прикрий факт, що з приводу СМАРТ-спеціалізації позиції Мінекономіки і Міністерства розвитку громад та територій розбігаються. А ще застеріг від надмірного оптимізму: «Про СМАРТ-спеціалізацію ми чули від наших європейських партнерів гарні слова з чудовими картинками. Ця ідея в Україні почала просуватися більше року тому. Але мені одразу стало зрозуміло, що на наших теренах вона не піде так, як в Євросоюзі. Бо там є спеціалізовані фонди з величезними коштами.
Для того, аби їх створювати, та з їх допомогою розвивати інноваційне і конкурентне виробництво, потрібні великі затрати. Це не робиться за місяць чи за рік-два. Іноді доводиться вкладати кошти у галузі, які принесуть результати через сім років. Саме тому в Євросоюзі розробляють інноваційні стратегії як окремі документи.
Хоча поряд з ними існують і класичні стратегії регіонального розвитку, зразок якої був сьогодні представлений.
Закон у країнах Євросоюзу вимагає від регіонів затвердити обидва документи.
У нас є поки що гібрид».
З приводу цих міркувань Михайло Загородний зауважив: «Як агроном за освітою, знаю що гібрид — це добре, він дає раптовий ріст врожайності».
Петро Мавко також спрогнозував, що з кожного напряму будуть створені фокус-групи. Цей метод дозволяє розкрити мотивацію людей, побачити варіанти сприйняття до проблем.
Динамічний документ
Петро Мавко також попередив, що в житті не все так буде гладко, як в документі. Слід мати на увазі проблеми з реалізацією. Загальна вартість Стратегії — 10 мільярдів гривень на п’ять років. І не факт, що ДФРР виділить такі кошти. Головним аргументом для фінансування Стратегії буде наявність кількісних індикаторів.
Після того, як Стратегію ухвалить обласна рада, відразу доведеться закочувати рукави і переводити її в електронний вигляд.
Окремі проекти
У стратегії передбачено багато проектів. Зокрема: організація та проведення постійного міжнародного форуму «Інвестиційні можливості Хмельниччини», відновлення та розвиток КП «Аеропорт Хмельницький», створення холодильно-виробничого комплексу з шокової та сублімаційної заморозки, створення освітньої «Медіаплатформи», «Креативного ХАБу» та навчального центру «Школи здоров’я», розробка веб-сайту єдиного культурного простору області та проведення культурних заходів, а також організація індустріального парку «Хмельницький».
Оскільки на засіданні прозвучали побажання подавати пропозиції та ідеї, то я поцікавився чи була враховані при розробці Стратегії статті на тему інновацій, опубліковані в газеті «Подільські вісті». Зокрема спільний виступ відомого винахідника Давида Лівшиця та керівника на той час департаменту з інновацій Ярослава Ващука «Чи бути в Хмельницькому силіконовій долині?» В ній, зокрема, йшлося і про старт-апи, і про біотехнології, і про так часто згадувану на засіданні СМАРТ-спеціалізацію.
На жаль, з’ясувалося, що ніхто із присутніх з цими публікаціями не знайомий. І це прикро, бо журналісти — теж патріоти рідного краю і роблять усе, що можуть для його розвитку.
Підсумок обговорення підбив голова облдержадміністрації Дмитро Габінет: «Це має бути не статичний, а динамічний документ, який враховуватиме реалії. Життя може підкидати нові проблеми і завдання. Але ми вже маємо певну основу, від якої можемо відштовхуватися.
Я впевнений, що в наступному циклі ми перейдемо до моделей, які є в Євросоюзі».
Керівний комітет підтримав пропозицію винести цей документ на громадські слухання, а також на затвердження сесією обласної ради.
А до того часу Стратегія є відкритою для нових ідей і пропозицій.
Gismeteo 
