Бо як інакше назвати те, що відбувалося минулого тижня, коли на різних рівнях на наші здорові голови повалила всяка всячина з голів хворих.
Спочатку наш заклятий «друг» Путін, трактуючи на свій копил результати нормандської зустрічі, заявив, що кордон із ОРДЛО він під контроль Україні не віддасть, бо там почнеться така різанина, як у боснійській Сребрениці. Це вже не вперше господар Кремля «ліпить» трагедію в цьому місті до України. Так,
19 жовтня 2017 року на сесії міжнародного дискусійного клубу “Валдай” заявив, що передача кордону між Росією і невизнаними республіками призведе до ситуації, яку можна порівняти із Сребреницею. Проштовхуючи свою брехливу тезу, через два місяці висловив цю ж думку на прес-конференції. І ось тепер знову те ж звинувачення…
Видно, не вгамується «сірий чоловічок», тому що боснійським сербам, яких активно підтримувала Росія, тоді не вдалося вчинити таку ж різню (роззброївши нідерландських миротворців, у Сребрениці вони вбили понад вісім тисяч мусульманських чоловіків і хлопчиків) в іншому місті – Жепа, де стояли українські миротворці. Тоді серби обстріляли їхні спостережні пункти і погрожували нашим військовим фізичною розправою. Але своєї диявольської мети вони так і не досягли – завадили стійкість, відвага і мужність українців. І Путін про це не може не знати. Як не може він не знати і про те, що нічого подібного не відбулося ні в Слов’янську, ні в Краматорську та інших сотнях міст і сіл Донбасу, після звільнення їх від російських військ і їхніх місцевих прихвоснів-україноненависників. Як не може не знати і того, що на цих звільнених територіях не за російську, а за українську мову і проукраїнську позицію можна заплатити здоров’ям, а то й життям. А справжнє своє ставлення до цієї трагедії наші північні сусіди проявили в 2015 році, коли Росія ветувала резолюцію Ради Безпеки ООН, у якій масове вбивство в Сребрениці названо геноцидом! Нашому міністерству закордонних справ виступити б минулого тижня із жорсткою заявою на весь світ з приводу звинувачень Путіна. Та де там: «тиша навкруги»!
Та дідько з ним, із тим Путіним. Він же сам на одній із прес-конференцій після загарбання Криму, зізнався, що «…кто-то же должен врать». Ото й брешуть «брати», де тільки можуть, що в Україні фашисти при владі, лукаво заплющивши очі на те, що у найвищих державних посадових кріслах етнічних українців на пальцях можна порахувати. І таки досягли свого, бо в Іспанії навіть футбольні «фанати» зірвали матч між командами “Райо Вальєкано” та “Альбасете”, уже не вперше викрикуючи образи на адресу гравця “Альбасете” українця Романа Зозулі. Ось як ефективно працює «братня» гібридна пропаганда!
Але минулого тижня й наші доморощені потужно підставили їй плече. Бо як інакше розцінювати той факт, що в присутності трьох найвищих посадових осіб держави на публічному брифінгу з приводу арешту пі-
дозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета прозвучала заява про «ультранаціоналістичні ідеї» й «утвердження величі арійської раси»! А потім і в суді повторюється те ж саме без будь-яких конкретних аргументів, фактів чи доводів (не кажучи вже про відсутність прямих доказів вини підозрюваних у скоєні злочину)!
Протягом усієї російсько-української війни наша країна на різних рівнях більш-менш успішно відбивалася від звинувачення у «фашизмі», а тепер – все! Приїхали – паркуємося! Російський міф про «фашизм» в Україні підтверджений на найвищому рівні…
І тепер навіть подумати страшно, що може ще прозвучати на весь світ, якщо раптом за місяць-два «знайдуть» підозрюваних у вбивстві Сашка Білого, Катерини Гандзюк, Аміни Окуєвої чи В’ячеслава Чорновола…
Gismeteo 
