І про це нагадують не лише перефразовані слова простенької пісеньки, яка вже, мабуть, зо два десятиліття закликає споживати безалкогольні напої одного відомого у світі виробника. Зовсім ні, бо у кожній українській родині новорічні свята проходять по-своєму. Хтось переймається зустріччю дітей із Дідом Морозом і Снігуронькою у дитячому садочку чи школі, хтось живе передчуттям веселощів на дорогому закордонному курорті, а хтось заклопотаний тим, як би щось смачненьке поставити на новорічний стіл та ще й не опинитися на хлібі й воді весь наступний місяць. А для когось ці дні завершили довге очікування своїх рідних, котрі гарують по чужих краях, аби заробити якусь копійку та привезти її додому.
Ось тільки про ту тяжку копійку наші високопосадовці традиційно не згадують у своїх святкових реляціях.

А даремно. Бо навіть заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб визнав, що за 10 місяців 2019 року заробітчани переказали до України із-за кордону 9,7 мільярда доларів. Він же повідомив, що за рік від них очікується близько 11,5 мільярда доларів. І хоч ніхто ще не провів глибокого аналізу впливу заробітчанських грошей на стабільність нашої економіки, ці суми значно перевищують і вкладення закордонних інвесторів, яких закликають в Україну заледве не з допомогою шаманських бубнів та ритуальних танців, і фінансову допомогу в обмін на ті чи інші політичні чи економічні поступки, і кредити МВФ, про які тільки й мови на печерських пагорбах. І навіть відсуджені в Росії газові майже три мільярди доларів, з яких чиновники вже собі відкраяли чималенькі премії, і очікувані кошти від транзиту газу до країн Євросоюзу в найближчі п’ять років, заради яких Україна, укладаючи угоду, відмовилася від задекларованих у позовах до північно-східного сусіда 12 мільярдів зелених.
У колі своїх родин нарешті зустріли новорічне свято й українські бранці, яких обміняли 29 грудня за формулою «всіх встановлених на всіх встановлених». І хоч ця процедура викликала неоднозначну реакцію в українському суспільстві, бо Росії видали підозрюваних у вбивствах як наших військових, так і мирних громадян, обмін таки відбувся. Та вже укотре проявилася підступність «сірого чоловічка», як назвала Путіна Ліна Костенко, бо формула «всіх встановлених на всіх встановлених» дала можливість залишити в полоні частину наших захисників, яких в останній момент просто «не встановили»!
Та чого дивуватися, якщо він уже давно чинить як терорист, вимагаючи за свободу наших громадян виконання його різних забаганок. Тому слід очікувати, що знову віддасть команду своїм підручним нахапати чергову партію заручників, аби мати ким «торгувати», як це вже не раз було в минулому. Насторожує у цій ситуації те, що навіть у Польщі почали затримувати українців, яких Росія подала в міжнародний розшук. Якщо пригадати, що свого часу навіть колишнього українського прем’єра Арсенія Яценюка звинуватили в участі у бойових діях проти російських військ на Кавказі, то можна тепер чекати будь-яких несподіваних поворотів у долях українців за кордоном.
Було б дуже великим святом і для наших захисників, і для українців, котрі живуть у зоні бойових дій, і для всіх громадян України, якби й справді з 1 січня 2020 року відбулося повне припинення вогню, як про це заявив міністр оборони України Андрій Загороднюк. Тільки віриться у це дуже важко, бо Путін стріляти на Донбасі не припинить доти, доки не досягне всього, чого він хоче добитися від України. От і в першу добу нового року за повідомленням прес-центру Об’єднаних сил «збройні формування Російської Федерації три рази порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв позиції наших підрозділів з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї… Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення». Коментарі, як кажуть, зайві.
Але в новорічні свята дуже хочу побажати і хмельничанам, і всім українцям, щоб усупереч прогнозам астрологів, ні високосний рік, ні шість затемнень (два сонячних — 21 червня й 14 грудня, чотири місячних —
10 січня, 5 червня, 5 липня й
30 листопада), які передбачаються у цьому році, не додали проблем і смутку, а стали просто календарними і космічними явищами, якими б тішилися тільки астрономи та переймалися астрологи!