Путінський режим стільки біди наробив нашій державі за останні п’ять років, що ми фактично стали ворогами з росіянами. Загарбавши Крим, розпаливши вогонь війни на Донбасі, Путін і не думає на цьому зупинятися. Його маніакальна мета — поставити Україну на коліна, зробити слухняною, тобто не випустити її з лабет «рускаво міра».

Донедавна в нього був ще один шанс завдати нам нищівного удару перевіреною своєю політичною зброєю — газом. Річ у тому, що з 1 січня цього року переставав діяти договір на поставку в Європу російського блакитного палива територією України. Наша газова труба могла залишитися порожньою.
Переговори з сусідами за участі Єврокомісії проходили надзвичайно складно. Росія наполягала на річному контракті, Україна — десятирічному. Аргумент Путіна залізний: от-от мав запрацювати новий потужний газогін «Північний потік-2», то навіщо йому українська труба? Але втрутилися американці, які пригрозили санкціями зарубіжним фірмам, що причетні до прокладання російського газогону дном Балтійського моря. І ті, фактично на фініші, припинили роботу. Піймавши облизня й не маючи можливості самим добудувати стратегічний об’єкт, росіяни відступили. Шантаж нашої держави не вдався. Договір на транзит газу територією України укладено на п’ять років з можливістю його пролонгації ще на десять років.
Зараз вітчизняні політики й експерти ламають списи: виграла чи програла Україна від транзиту російського голубого палива? Справжню істерику, галас здійняли в партії попереднього президента нашої держави. «Європейська солідарність», якій все не так, що зараз робиться в Україні, вважає новий контракт не вигідним. А прагматики, серйозні економісти стверджують — Україна не програла, до того ж одержала, як мінімум, п’ятирічну передишку.
Держсекретар США Майк Помпео, який незабаром відвідає Київ з офіційним візитом, у телефонній розмові з президентом Володимиром Зеленським привітав Україну з новим договором на транзит газу в Європу. Сторони обговорили шляхи мирного врегулювання на Донбасі в дусі мінських домовленостей 2015 року й нових домовленостей у нормандському форматі. Треба докласти всіх зусиль, щоб загоїлась кривава рана Донбасу й він повністю повернувся в лоно України.
У новому році нас чекають важкі випробування, бо обіцяного швидкого економічного прориву за нової влади поки не сталося. Держава задихається від нестачі коштів, борги, неначе гирі на ногах, тягнуть її на дно. Цього року маємо віддати кредиторам 423,6 мільярда гривень запозичень — третину всіх видатків бюджету. Це — тяжка ноша. Без нарощення виробництва, продажу неефективної державної власності, перекредитування не обійтися.
За ситуації, що склалася, не порозкошуєш. Хоча і є маленькі промінчики надії: мінімальна зарплата з 1 січня виросла на 550 гривень і становить 4723 гривні, збільшилася й погодинна мінімальна оплата праці. У липні й грудні буде піднято прожитковий мінімум. Оскільки запрацювала нова модель ринку газу, очікується, що вартість блакитного палива зменшиться.
Коли цей матеріал вже було підготовлено до друку, прилетіла страшна звістка з Близького Сходу — неподалік іранської столиці розбився пасажирський літак «Міжнародних авіаліній України», що здійснював рейс «Тегеран-Київ». Загинуло 177 людей із семи країн світу, в тому числі 11 українців (два пасажири й дев’ять членів екіпажу). Президент України Володимир Зеленський перервав свій візит до Оману й висловив співчуття з приводу загибелі пасажирів і екіпажу. Ведеться розслідування трагедії.