Я вже, грішним ділом, думаю: а, може, це все було майстерним режисерським ходом? Ну, ота порада у прямому телеефірі від народного депутата (фракція «Слуга народу») пенсіонерці про те, що нехай собаку продасть і за газ заплатить?

Треба віддати належне нашому народу за те, що завжди, у будь-якій ситуації готовий до жартів й дотепів, навіть над самим собою. У яких лише варіаціях не використовували газово-собачу тему! Сміятися до сліз можна. Ось, приміром, хіба може не сподобатися: «Пропав собака. На вигляд  —  150-170 кубів»? І так далі, і тому подібне. І депутат уже вибачився перед тією жінкою, але фотожаби донині у соцмережах гуляють. А ось тут хочу запитати: про що, власне, йшла мова перед посиланням до тієї собаки, хтось пам’ятає? Так, про газ, але якщо конкретніше  – про абонплату за доставку природного газу, яку ми з вами, починаючи з січня, мусимо платити регулярно  —  щомісяця. І незалежно від того, чи користувалися ми того місяця газом, чи нас взагалі вдома не було. Ось цією платою за транспортування газу й були обурені всі. У Малині  на Житомирщині, до прикладу, споживачі газу спалили платіжки на центральній площі. Буквально вибухнули гнівом соцмережі. Люди на противагу пропонують брати з газових компаній орендну плату за користування трубами, які свого часу за свої гроші й прокладали оці самі абоненти.
  На сайті Президента з’явилися петиції з вимогою негайно скасувати плату за транспортування газу. Реакція на них поки що невідома.
  Це я нагадала суть питання, розгляд якого й призвів до, так би мовити, собачого скандалу. Але саме він і відволік вас від дражливої теми плати за доставку газу. Тому я й сказала про режисуру. Втім, бачу, це не так. Просто для нинішньої влади так прихильно розташовувалися зірки на небі. Бо ось знову тема, яку відразу підхопили українці, —  скорочення кількості народних депутатів у Верховній Раді.
  Так, позавчора Верховна Рада ухвалила в першому читанні президентський законопроект, який пропонує скорочення депутатів у парламенті з 450 до 300 та вибори їх за пропорційною системою. Чому саме 300? А не 290, приміром, чи 310? Це питання цікавить практично всіх.
  Давид Арахамія, заступник голови фракції «Слуга народу», в ефірі телеканалу «Прямий» пояснив, що саме такою була передвиборна обіцянка «слуг». А взагалі, це закономірно, адже 450 депутатів було, коли населення в Україні становило 52 мільйони. Тепер же нас 37 мільйонів. Відповідно, менше повинно бути депутатів.
Також говорять про економію бюджетних коштів завдяки такому скороченню (на місяць на одного депутата витрачається в середньому 120 тисяч гривень). Окремі експерти називають таке рішення популістським.
Як би там не було, але народ знову має гарячу тему для обговорення: нарешті там, біля бюджетного корита, натовпу поменшає. Знову, вважай, тиждень на ці балачки піде. І ніколи буде думати про високі ціни та низькі зарплати, про відсутність нормальної роботи і соціального захисту.
Минулого тижня сталося те, про що нас довго і нав’язливо попереджали: закодовано безкоштовний супутниковий сигнал 23 українських телеканалів чотирьох найбільших медіагруп. Для вільного перегляду залишилися здебільшого українські новинні канали. Так-от, далеко не всі користувачі супутникового телебачення придбали телевізійні пакети в офіційних провайдерів. І, власне, не тому, що щомісячна плата за них висока (вона якраз доступна). Багатьох обурило те, що доведеться міняти тюнери, за які ще не так давно так само платили по тисячі й більше гривень. Вдруге викидати гроші на вітер нікому не хочеться, особливо, коли їх постійно бракує на найнеобхідніше.
Втім святе місце порожнім не буває. У вільному доступі, зокрема, російські телеканали. Тож нішу, вважай, відразу зайнято. Закодовані свої – подивимося чужі.
Невже ніхто не бачить у цьому інформаційної загрози?