Селище міського типу Стара Ушиця — одне з найстаріших поселень Поділля, і згадується воно в літописах ще від 1144 року. У період з 1923 по 1959 роки воно було районним центром, який після ліквідації увійшов до складу Кам’янець-Подільського району. У зв’язку зі спорудженням Новодністровської гідроакумулюючої станції і створенням Дністровського водосховища поселення було затоплене, а Стара Ушиця з новоспорудженими житловими, адміністративними будинками, закладами соціальної сфери отримала нову приписку за п’ять кілометрів від попереднього місця розташування. У 1979 році в селищі було здано в експлуатацію і нові приміщення поліклініки та лікарні на 100 ліжкомісць, які обслуговували тисячі жителів Старої Ушиці та навколишніх сіл.
 Але за роки незалежності Староушицька районна лікарня № 3 внаслідок недолугих реформ та «оптимізацій» зазнала чимало змін і на березень поточного року у ній залишилося лише одне терапевтичне відділення з денним стаціонаром. І ось з 1 квітня, згідно зі стартом другої частини медичної реформи, вона взагалі почила в Бозі, адже одним із принципів цих перетворень є зміна джерел фінансування медзакладів.

На практиці це означає, що якщо раніше лікарні фінансувалися за рахунок субвенції з Держбюджету за кількістю ліжкомісць, то відтепер вони мають заробляти на себе самі. Іншими словами, лікувальні заклади будуть отримувати кошти від Національної служби здоров’я України виключно за надані пацієнтам послуги.
— І ось ми зіткнулися з досить серйозною проблемою, адже засновником та власником комунального майна Староушицької районної лікарні № 3 є Кам’янець-Подільська районна рада, — розповідає голова Староушицької селищної ради ОТГ Анатолій Тимчук. — Фінансування закладу здійснювалося за рахунок медичної субвенції з Державного бюджету (заробітна плата медичних працівників) та коштів районного бюджету.

Наша селищна рада всіляко підтримувала лікарню, а саме — делегувала частину коштів на оплату використаних нею енергоносіїв, придбання медикаментів тощо. Проте, аналізуючи мету запропонованих змін, стає зрозуміло, що вона недосконала і не враховує можливостей існування таких лікарень, як наша. Оскільки реформа ставить перед медичними закладами низку вимог, яким вони мають відповідати, для того, щоб ті послуги, які ними надаються, дозволили їм заробляти необхідну суму коштів хоча б для утримання медичного персоналу.
Депутатський корпус, особисто голова ОТГ Анатолій Тимчук, передбачаючи розвиток таких подій, не сиділи, склавши руки, а правдами і неправдами шукали додаткові ресурси для фінансування медзакладу, неодноразово намагалися довести вищому керівництву, що лікарню у будь-якому випадку необхідно зберегти. Адже вона обслуговувала не лише жителів Староушицької об’єднаної територіальної громади, а й сусідніх сіл Чабанівка, Гута-Чугорська, Колодіївка, загалом понад 7 тисяч осіб. Та й слід врахувати віддаленість округи від Кам’янця-Подільського, де знаходиться центральна районна лікарня, — це понад півсотні кілометрів, жахливий стан автодоріг.
Староушицька районна лікарня таки отримала дозвіл на надання населенню медичних послуг. Але, за словами очільника ОТГ, це не врятувало ситуації. Грошей, які зможе отримати медзаклад від НСЗУ, не покриє навіть 20 відсотків необхідних витрат на її утримання. Щоб вона могла повноцінно функціонувати, потрібно щонайменше 4 мільйони гривень, яких у районному бюджеті немає, непідсильною ношею є лікарня і для однієї ОТГ.
Прикро, але в такому становищі з квітня опинилася не одна медична установа Хмельниччини. Одне слово, «дореформувалися». Але якби ж то від таких урядових «інновацій» не страждали сотні тисяч подолян. Не може дивувати й інше: нинішня влада не зовсім погоджується з багатьма аспектами запропонованих змін у медицині попереднім урядом, зокрема колишньою міністеркою охорони здоров’я Супрун, то, може б, варто цей недовершений процес поставити на паузу, удосконалити його, врахувати всі «за» та «проти» задля інтересів мільйонів українців, збереження їхнього здоров’я?