Тридцять третя сесія обласної ради була насичена актуальними та гострими питаннями. Її емоційною кульмінацією стало звернення до депутатів міського голови Славути Василя Сидора: «Вам не страшно? А ви не думаєте, що завтра прокинетеся, а Хмельницької області вже не буде. Що тоді говоритимете і до кого будете звертатися?»

Крик з душі Василя Богдановича викликав проект нового адміністративно-територіального устрою, в якому Славутський район збираються приєднати до Шепетівського. Напередодні у Славуті відбулося віче, а також сесії міської і районної рад, які ухвалили вимогу залишити Славутський район як окрему одиницю, включивши до нього на умовах добровільності Ізяславський та місто Нетішин. Однак на волю місцевих мешканців уряд не реагує, а гне своєї, чим загострює соціально-політичну ситуацію в регіоні.
Наразі планується створити в області 5 районів: Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Шепетівський, Дунаєвецький та Старокостянтинівський. Чому саме стільки? І чому саме ці?
Василь Сидор повідомив пікантну деталь: як і на скільки ділити Україну, вирішують у Києві іноземні радники. Чим вони керуються і чому не прислухаються до людей, невідомо. А кого ж тоді вони слухають, якщо згідно зі статтею 5 Конституції України: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».
На сесії виступив народний депутат від партії «Європейська солідарність» Володимир Ар’єв. Він порадив хмельничанам наполегливо звертатися до ініціаторів адміністративно-територіального реформування зі своїми ідеями та пропозиціями.
На противагу народний депутат від «слуг народу» Олексій Жмеренецький заявив про те, що зараз багато місцевих «князьків» маніпулюють суспільством, щоб зберегти свою владу.
А столичні посадовці не маніпулюють? Принципова позиція більшості його колег по фракції полягає в тому, щоб розділити область на три райони: Хмельницький, Кам’янець-Подільський та Шепетівський.
Ахіллесовою п’ятою «реформаторів» є критерії та аргументація. Балачки про неефективність місцевої влади непереконливі. Якщо керівників держави не влаштовують чиновники, то змусьте їх працювати або звільніть і наберіть здібних та енергійних! Зрештою, для ефективного управління існує президентська вертикаль у вигляді адміністрацій.
В усякому разі Славутський район аж ніяк не підпадає під категорію депресивного чи відстаючого. Тут успішно працюють десятки підприємств і господарств, заплановано створити технопарк і діє ХАЕС.
Уже згадуваний Василь Сидор навів шокуючі дані. В результаті пертурбацій в Україні буде звільнено 50 тисяч службовців. Куди їх працевлаштувати? — це друге питання.
А перше — звідки служба зайнятості візьме мільярди гривень, щоб платити їм соціальну допомогу? І це — в період війни, спаду виробництва та карантину!
Те, що адміністративно-територіальна реформа дестабілізує внутрішню ситуацію, очевидно.
З вимогою зберегти і «не роздирати» Городоцький район від імені земляків письмово звернувся народний депутат Олександр Герега.

Депутати обласної ради Іван Кирилюк та Андрій Шутяк принесли звернення від 20 тисяч жителів Ярмолинеччини з проханням у майбутньому приєднати їх не до Дунаєвецького, а до Хмельницького району. Через ці каверзи депутат Анатолій Панчук назвав нинішню адміністративно-територіальну реформу недолугою.
Сесія підтримала звернення до центральних органів влади. Чи прислухаються в Києві до волань хмельничан, важко сказати, адже «турборежимівці» вже неодноразово демонстрували абсолютну глухоту. Особливо — стосовно продажу землі.
Депутати також адресували до столиці звернення про недопущення скорочення дитячих шкіл-санаторіїв, про неприпустимість підвищення вартості електроенергії (депутат Юрій Смаль), про відміну постанови НКРЕКП щодо додаткової абонплати за транспортування газу (депутат Володимир Фелорчук) та ін. Зокрема, щодо фінансування обласного шпиталю для ветеранів (депутат Валерій Лесков).
А ще були звернення у вигляді заперечень щодо попередньої адміністративно-територіальної реформи, яка стосувалася ОТГ.
Загалом до столиці надіслали  майже два десятки звернень, бо на місцях бракує повноважень і грошей.
Стосовно останнього характерна ситуація з аеропортом. Його керівник Валерій Сорока викручується, як може. Відремонтував одну злітно-посадкову смугу і відкрив авіашколу для пілотів одномоторних літаків. Готується відкрити другу і організувати повітряні екскурсії. Однак зароблених грошей вистачає лише на зарплату і поточний ремонт. Через таку скруту сесія дозволила йому брати кошти під заставу майна, що, зрозуміло, є ризикованою справою.
Депутат Олександр Співак подав слушну ідею скооперуватися із Міністерством оборони і використовувати Хмельницький аеропорт для подвійного призначення: військових і цивільних цілей. Це дасть державні гарантії та інвестиції. Хіба в період війни такий транспортний вузол не потрібен для перекидання живої сили, боєприпасів і техніки, а також дислокування літаків? Дивно. На шалені зарплати міністрам і членам наглядових рад кошти є, а на відновлення базового аеропорту в західному регіоні України немає.
Про те, що не всюди сутужно з грошима, розповів депутат Олександр Савчук. За його словами, голова ОТГ у Юрківцях Чемеровецького району отримав минулого року 701 тисячу гривень, що більше, ніж у Віталія Кличка в Києві. Він попросив фіскальні та правоохоронні органи перевірити законність такої високої зарплати. А взагалі тема зарплат голів ОТГ перспективна. Хто, скільки і за що отримує?
Обранці розглянули й інші цікаві та корисні проекти: розвитку рибного господарства, програму «Питна вода», підтримку агросектору, охорони навколишнього середовища тощо. Затвердили звіти з тих життєво важливих програм, які тримають на контролі.