Хто не знає цієї дитячої лічилки-жмурилки? Її закінчення таке: «Еники-беники кльоц, вийшов зелений матрос». Чи годиться вона для підрахунку у нинішніх суспільних реаліях, коли у нас щоразу хтось жмурить, а щось приховують?
Як поламати зуби?
З варениками у багатьох громадян проблеми. Якщо ситні, з м’ясом чи сиром, та ще й зі сметаною, а не пісні, з капустою чи картоплею, то собівартість порції буде гривень 30, що не по кишені малозабезпеченим. Їм після «прихватизацій» та «рехформування» залишилися тільки з «нєтом».
Як свідчить Вікіпедія: «Вареник — чи не найпопулярніша страва української діаспори. Його навіть увіковічнили у канадському Глендоні. На центральній площі міста височіє монумент, який вважається… офіційним символом міста! Диво висотою в 9 метрів важить майже три тонни, — але це там, де українців шанують за хліборобську вдачу. Єдиний в Україні пам’ятник варенику був встановлений у 2006 році у місті Черкасах. Проте у 2013 році його демонтували, і зараз він перебуває у приватній колекції».
Українські «живці» для піратів
Та й із «матросами» теж передінфарктна ситуація. Якщо глянути на географічну карту, Україна, безумовно, морська держава, але сьогодні володіє досить незначним військово-морським флотом і практично не має торгового, пасажирського, вантажного та рибальського.
Друге за тоннажністю у світі Чорноморське пароплавство, перший у світі рибальський флот — «Антарктика» з двома китобійними флотиліями і величезними плавучими та ремонтними базами, потужні Дунайське та Дніпровське річкові й Азовське морське пароплавства дісталися на дурничку міжнародним шахраям.
Статус морської держави Україна підтримує винятково за рахунок співгромадян, більшість з яких «ходить» на суднах іноземних держав.
Для них вони здешевлюють транспортні видатки і заробляють валюту. Наша ненька — на ганебному третьому місці у світі серед постачальників морських наймитів після Філіппін і Росії.
Українські відчайдухи змушені плавати під найекзотичнішими прапорами. Наприклад, Маршалових островів. Про це ми здебільшого дізнаємося із драматичних і трагічних повідомлень про аварії, катастрофи, контрабанду, арешти і піратські захоплення. Оскільки «матроси» мають паспорт моряка, то можуть перебувати за кордоном скільки завгодно, хоч у цей час рахуються жителями України.
«Мертві душі» онуків Чичікова
Про те, що «нас багато і нас не подолати», ми вже 15 років тому чули від гурту «Ґринджоли». А от скільки саме?
Як порахувати в Україні сущих, якщо вони кудись емігрують, десь плавають, десь тиняються у пошуку заробітку, десь ув’язнені, чи просто нидіють по глухих закапелках, відірвані від цивілізації? Яку лічилку застосувати і то не для жмурок, а щоб дізнатися, скільки українців є достеменно?
Директор Інституту демографії і соціальних досліджень Елла Лібанова пояснила: «Дані про населення вкрай потрібні для аналізу поточної ситуації в економіці, політиці, суспільстві загалом для ухвалення більшості управлінських рішень, оцінювання їх ефективності, для формування прогнозу та оцінок подальших змін».
В Україні пораховане поголів’я ведмедів, оленів, вовків, великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз і коней. А от, даруйте за брутальне порівняння, скільки самих громадян, ніхто не знає. Проблему «мурижать» так довго, що від неї вже починає смердіти.
Загадка для математиків
Як і на підставі чого сьогодні Держкомстат робить обчислення — одна із найбільших таємниць під сімома замками.
«Нерозбериха» з цифрами дає неозорі можливості для маніпуляцій. З чисельністю населення пов’язані розрахунки субсидій, субвенцій, фінансування регіонів та інші сфери, куди адресуються потоки грошей, частина яких може осісти у чиїхось кишенях.
Дідусем цих оборудок був гоголівський Чичіков. Шкода, не дожив до наших часів. А то тут би він розвернувся! Тому нам не залишається іншого виходу, як просити дух покійного Миколи Гоголя дописати другий том «Мертвих душ». Інакше ця епопея не матиме кінця.
Хоч ООН вимагає, щоб у всіх, без винятку, країнах, бодай, один раз на 10 років проводився перепис населення, в Україні такий був аж у далекому 2001 році. З того часу виріс і подався за кордон не один мільйон громадян. Чимало рад, серед них і Хмельницька обласна, на своїх сесіях зверталися до очільників держави і відповідних відомств з вимогою провести перепис. Неодноразово писала про це і газета «Подільські вісті». Однак, високопосадовці ігнорували запити.
Чи то вони були зайняті проектуванням нісенітниць — хабів, кластерів і гіперлупів, чи то намагалися керувати державою з кабінетів за допомогою смартфонів, важко сказати. Але швидше за все, боялися, що самі вжахнуться результатам «рехформування». Ну, а також остерігалися журналістських і міжнародних розслідувань причин стрімкого скорочення українців на одній із найродючіших земель, за найблагодатніших кліматичних умов та найсприятливішого географічного розташування на планеті.
Зростання населення і поліпшення якості життя є пріоритетними критеріями для оцінки діяльності влади. Саме вони роблять її легітимною.
Пісня гарна, пісня нова…
Команда «Слуг народу» таки анонсувала перепис населення. Як заявив рік тому член передвиборчого штабу Володимира Зеленського Руслан Стефанчук: «Станом на сьогодні ніхто не розуміє, що в державі є, і хто є в державі. Для того, щоб робити будь-які перетворення, ми повинні знати людський ресурс, фінансовий ресурс і часовий ресурс. Сьогодні у нас в програмі це вписано і це те, чим ми займемося в перші 100 днів».
І які підсумки? В означені строки перепис у «турборежимі» не відбувся.
Пізніше прем’єр-міністр Олексій Гончарук, зробивши на самокаті черговий віраж по кабінету, неохоче пробурмотів: «Перепис населення був запланований на грудень наступного року, зараз у державному бюджеті України на це передбачено кошти — більше мільярда. Це означає, що гроші для того, щоб належним чином підготуватися до проведення цього перепису, у нас будуть».
Однак кошти на проведення перепису заникали чи поцупили, а українці знову залишилися непорахованими. І тут, як кіндерсюрприз з табакерки, об’явився міністр без портфеля Дмитро Дубілет зі своєю черговою маячнею: порахувати українців із допомогою мобільних телефонів. Ясна річ, в першу чергу 90-літніх діда й бабу, які перед тим за свої пенсії обов’язково мають придбати «Айфони» і «Смартфони».
Те, що перепис передбачає певні міжнародні стандарти, парубка, який давно мріяв жити в Лондоні, але спокусився пропозицією трохи підзаробити в Україні, не знітило.
Зрештою, через деякий час він самовпевнено повідомив, що на перше грудня 2019 року в Україні на підконтрольній території проживає 37 мільйонів 289 тисяч людей. З них 20 мільйонів 10 тисяч жінок і 17 мільйонів 280 тисяч чоловіків.
Проте, ні висмоктані з пальця цифри, ні екстравагантна методика не викликали довіри у суспільстві. Ясна річ, що така фільчина грамота не відповідає критеріям. Питання далі бовваніє на порядку денному, наче стовб перед хронічним алкоголіком, Вихід знайшли апробований, а тому безвідмовний, — перепис знову відтермінували.
Наступник Дмитра Дубілета по посаді Олег Немчинов взявся петляти, мов полохливий заєць: «Процес потрібно запускати заздалегідь. Наприклад, якби ми хотіли провести перепис у 2021 році, то в березні 2020 роки мали би почати підготовку».
А, оскільки, її не видно, то ніхто нікого переписувати не збирається. Проблему ганяють з-під ніг копняками, наче паршивого пса.
Секретний меморандум?
Завісу над таємницею, чому не проводиться перепис, трохи припідняв народний депутат Вадим Рабінович. Оскільки шановний до того ж є одним з лідерів політичної партії і фракції у Верховній Раді, то його заяву неможливо проігнорувати.
Він повідомив, що нібито існує секретний меморандум з МВФ, який передбачає скорочення населення в Україні. І озвучив фантастичну цифру у 10 мільйонів громадян. А що ж буде з рештою?
На опосередковане підтвердження його версії, депутат від «слуг народу», голова комітету соціальної політики, Галина Третьякова взялася розглагольствувати на теми стерилізації безробітних і кастрації жінок без вищої освіти. Тобто прихильниця неомальтузіанства думає не про зростання і зайнятість населення, а про його зменшення у садистський спосіб. Хто і за які заслуги поставив її на цю посаду?
Що можна ще додати? Будемо чекати перепису, як Божого одкровення!
Gismeteo 
