Складається враження, що минулого тижня у нашій державі одним із найнагальніших питань була легалізація грального бізнесу, який заборонений уже добрий десяток років — з 2009-го. На одному з позачергових засідань Верховної Ради України 14 липня народні обранці кількістю 248 голосів ухвалили в другому читанні законопроект “Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор”.

Згідно з цим документом в Україні дозволяється організовувати і проводити азартні ігри у гральних закладах казино, азартні ігри казино в мережі Інтернет, у залах ігрових автоматів тощо.
Зали гральних автоматів дозволяється розміщувати у 3-5-зіркових готелях. Казино – у готелях категорії “п’ять зірок”.
У законі наголошується, що відстань гральних залів від шкіл повинна бути не менше 500 метрів. Тоді виникає питання: а якщо цей самий гральний зал розташовується за 550 чи й 650 метрів від школи, то він автоматично перестає бути небезпечною спокусою для її учнів?
Сьогодні-завтра доля закону вирішиться остаточно, проте мене вперто не полишає думка, що доля мешканців західних областей після жахливої повені, чи тієї ж Луганщини після великої пожежі, чи, зрештою, медиків під час пандемії коронавірусу важить набагато більше, ніж легалізація грального бізнесу. Нам обіцяють, що до державного бюджету надходитиме 4 мільярди гривень. А наскільки збагачуватимуться власники гральних закладів? І скільки доль може бути скалічено азартними іграми? Адже азарт — річ надто ризикована, і дуже швидко може переростати в залежність.
Якраз напередодні прийняття цього закону в зоні АТО/ООС представники незаконних збройних формувань практично впритул розстріляли евакуаційну групу військовослужбовців, які хотіли забрати тіло загиблого українського військового. Загинув військовий медик.
І це при тому, що всі наші військові були у білих шоломах та з білими пов’язками на бронежилетах, а противник підтвердив режим тиші з 14 до 18 години.
За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, вбивство медика є актом вандалізму. І МЗС цього так не залишить, адже тут є усі ознаки воєнного злочину.
Верховна Рада повинна була прийняти 13 липня проект постанови про призначення місцевих виборів на 25 жовтня 2020 року. Однак Президент Володимир Зеленський звернувся до парламенту з листом, щоб вилучити це питання з порядку денного. Як пояснив згодом спікер Дмитро Разумков, ця постанова обов’язково днями буде прийнята — після затвердження рішення про зміни меж районів.
Також Президент попросив вилучити з порядку денного й проект щодо скасування обмежень при нарахуванні заробітної плати суддям, прокурорам, депутатам та держслужбовцям. Нагадаємо, 13 квітня парламент прийняв зміни до держбюджету, якими визначили граничну суму зарплат чиновників та суддів у 10 мінімальних зарплат, нині це — 47 тисяч гривень. Згодом Вища рада правосуддя заявила, що тимчасове обмеження суддівської винагороди порушує конституційні гарантії суддівської влади в цілому. Аналогічне рішення прийняв і Кабмін. Так ось, саме питання про скасування “карантинних” обмежень в зарплатах зняли з порядку денного.
Може, тому, що воно надто дражливе? Адже, отримуючи 7-8 тисяч гривень зарплати чи 3 тисячі гривень пенсії, теж відчуваєш конституційні гарантії — тільки уже для себе, рідного. Бо що з того, що Конституція гарантує нам, до прикладу, достатній життєвий рівень? Думаю, ви вже об’єктивно оцінили рівень свого життя, відчули на повну надійний захист? І, впевнена, відчули ще одну хвилю, так би мовити, “доброзичливості” до наших чиновників та суддів, котрі лише три місяці з низькими, на їх погляд, зарплатами і ради собі уже дати не можуть. А якби вони на наші зарплати спробували пожити? Втім, це антагонізм вічний. Ситий ніколи не зрозуміє голодного, так само, як простий народ не зрозуміє і не вибачить оті фантастичні півмільйонні місячні зарплати наших чиновників.
Один із законопроектів, який вирішено розглянути чомусь в останній день роботи, напередодні канікул, стосується нашої багатостраждальної мови.
Йдеться про законопроект № 2362 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державною мовою в закладах освіти». Як наголошують парламентарі Андрій Парубій та Володимир В’ятрович, прийняття цих змін скасує обов’язкове вивчення 80 відсотків предметів у школах українською мовою. Втім деякі з експертів схиляються до думки, що законопроект не буде підтримано, і що це, швидше, популізм, яким, як правило, полюбляють займатися депутати перед кожними черговими виборами.
Нам, звичайним виборцям, залишається лишень спостерігати за ходом засідань. Втім можемо ще пограти в карти – підвищити, так би мовити, свою майстерність. Щоб потім легше було стати активним учасником грального бізнесу. Ну і що, що грошей катма?! Ми ставку малесеньку зробимо – якраз таку, що відповідає рівню нашого життя...