Надрукувати
Категорія: Політика
Перегляди: 485

Українські реалії підкидають такі теми, що неможливо втриматися від іронії. Як повідомило Міністерство юстиції, від платних послуг з надання поліпшених побутових умов у слідчих ізоляторах станом на 22 липня в бюджет отримано 318 тисяч гривень.

Платні камери вже працюють у Києві, Львові, Чернігові, Запоріжжі, Дніпрі, Харкові, Полтаві, Сумах, Старобільську, Житомирі, Чернівцях, Вінниці, Рівному, Луцьку, Чорткові, Івано-Франківську, Ужгороді, смт Кам’яне та нашому рідному Хмельницькому.
Вартість розміщення у Києві залежить від терміну, за який здійснюється оплата, а стартує з 2 тисяч гривень за добу у камері на одну особу…
У Хмельницькому СІЗО таке задоволення коштує 780 гривень у камері на дві особи. Для порівняння, за добове перебування в елітних готелях «Собкоф» і «Любе» треба заплатити дешевше: відповідно лише 700 та 600 гривень. І то в одномісному номері «люкс».
Тренд, що почався в державі, очевидний: коли заможну частину українців посадити в платні камери, а бідну відправити за кордон на заробітки, то можна розв’язати дві проблеми: наповнення бюджету і безробіття.
Процес багатообіцяючий! Хоч в його «турборежим» втрутився секретаріат уповноваженого з прав людини. З’ясовується, на платні камери можуть претендувати тільки чоловіки, що порушує гендерну рівність. І значить, такі ж мають обов’язково створити для жінок, а також підлітків. Аякже — про «мажорів», які на дорогих іномарках збивають людей або вчиняють бійки у шикарних ресторанах, теж треба подбати! Не сидіти ж їм разом на нарах з позбавленими перспектив і засобів для існування дітьми «плебсу».
Уточню: мова не про робочі місця, які сприяють соціалізації громадян і скороченню рівня злочинності, а — камери у в’язницях, де люди працездатного віку битимуть байдики. Попри пустопорожні обіцянки Дениса Шмигаля створити півмільйона робочих місць, з початку карантину по 1 липня цього року в Державній службі зайнятості зареєстровано 328,6 тисячі безробітних, що майже вдвічі більше, ніж за відповідний період минулого року.
Вочевидь, послуги у в’язницях розраховані на заможних клієнтів: бізнесменів, високопосадовців і корупціонерів. Тим горопахам, які, щоб не вмерти з голоду, поцупили десь буханку хліба, кільце ковбаси чи банку консервів, доведеться «мотати строк» у переповнених камерах загального режиму.