Надрукувати
Категорія: Політика
Перегляди: 197

Голова Дунаєвецької міської об’єднаної територіальної громади за п’ять років роботи своїм прикладом довела, як можна працювати ефективно й результативно на користь людей. Сьогодні ця громада є однією з кращих на Хмельниччині. Добилися успіху, бо лідер сильний, згуртована потужна команда однодумців.
Дунаєвецька міська ОТГ пройшла достойно процес децентралізації, взявши курс на розвиток – на сьогодні тут є чим похвалитися, однак є ще до чого прагнути. Труднощів Веліна Владиславівна не боїться, бо все приходить із досвідом, за кожним рішенням – новий здобуток, нові перспективи для людей. Тож саме про досягнення за роки функціонування об’єднаної громади наша розмова з її головою Веліною ЗАЯЦЬ.
– Здавна повелося, що в кращої господині завжди порядок у дворі та оселі, а для голови громади – це звичайно ж, лад у всьому житлово-комунальному господарстві. Веліно Владиславівно, саме цей сектор зазвичай потребує найбільше сил і фінансування, але ви разом із командою зуміли охопити майже всі його сфери. Розкажіть, будь ласка, про здобутки.

– Справді, житлово-комунальне господарство – це своєрідний індикатор, за яким вимірюється рівень життя громади. До початку процесу децентралізації ніхто навіть уявлення не мав, що зміни невдовзі прийдуть, і люди відчують їх на собі. Звичайно, потрібно було з перших днів чітко виконувати стратегічний план, аби раціонально використовувати кошти на ремонти, будівництво та відновлення багатьох об’єктів.

До прикладу, починаючи з 2016 року, ми зробили чимало в різних напрямах: провели капітальні ремонти будинків громад, шкіл, дитячих садочків, спорткомплексу, покрівель житлових будинків у Дунаївцях, ввели в експлуатацію ліфти в двох дев’ятиповерхівках (які взагалі ніколи не працювали), провели капітальний ремонт вулиць, розчистили криниці, освітили всі наші села та більшу частину міста, облаштували бруківкою усі тротуари уздовж під’їзних доріг у місто та окремих особливо небезпечних ділянок. Звісно ж, і про дороги подбали (провели капітальні ремонти, зробили розмітки, встановили дорожні знаки, облаштували тротуари), бо це друга з найбільших проблем після дефіциту води. Тому для нас одним із пріоритетних завдань були реконструкція та будівництво водопроводу, яким, до речі, займалися активно й в наступні роки. Отож передусім провели капітальні ремонти водонапірних башт. А ще паралельно укріплювали захисні дамби водозабору, ремонтували мости, щоб, як то кажуть, не було неприємних «сюрпризів», і все працювало належним чином.
Придбали понад два десятки одиниць спеціалізованої техніки (великотоннажні вантажівки, автонавантажувач, автофлюорограф, вантажопасажирський фургон, автовишку, екскаватори, сміттєвоз, грейдер,
5 тракторів, бульдозер, шкільні автобуси тощо), контейнери для збору твердих побутових відходів, трансформатор для сміттєсортувальної лінії, котли на котельні. А ще закупили компактні павільйони автобусних зупинок та багато іншого.
Не забули й про облаштування дитячих ігрових майданчиків, встановили та реставрували пам’ятники — словом, працювали активно не лише в Дунаївцях, а й у селах громади. І люди дійсно побачили зміни.
— Веліно Владиславівно, ви сказали про впорядкування ігрової зони для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. А які напрацювання для освітніх закладів?
— Із самого початку ми розуміли, що зволікати в цьому питанні просто не маємо права, адже сьогодні освітній процес вимагає швидкої адаптації до змін та нововведень. А це, в свою чергу, безпосередньо впливає на його якість, а в результаті — успішність у навчанні дітей, які заслуговують хороших умов для навчання. Їхнє перебування в навчальних закладах має бути максимально комфортним.
Так, ще в 2016-му розпочали з оцінки стану дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів Дунаєвецької міської ОТГ. Тому за п’ять років зробили чимало. Зокрема, провели капітальні ремонти харчоблоків, заміну всіх старих вікон на металопластикові, систем опалення, фасадів будівель і приміщень, відремонтували дахи, реконструювали котельні тощо. Звичайно, подбали й про укомплектування садочків та шкіл, закупивши постільну білизну, меблі, теплообмінники, побутову техніку, морозильні камери, холодильники, витяжки, газові котли та вузли обліку природного газу.
Із запровадженням програми «Нова українська школа» закупили сучасні меблі та обладнання, мультимедійні засоби навчання, комп’ютери й техніку для найменших школярів. А також придбали необхідне приладдя та обладнання для кабінетів різних наук у старшій школі, яка, до речі, в нас комп’ютеризована, маємо проектори, ноутбуки, мультимедійну техніку. Й про спортивну підготовку учнів подбали належним чином — відремонтували спортивні зали, майданчики, закупили необхідний інвентар. Отож сподіваємося, що мотивації для занять спортом у школярів побільшає.
— Пані Веліно, з вищесказаного випливає, що для заохочення дітей до навчання й спортивного розвитку треба створити пристойні сучасні умови. А от де проводити дітям час після навчання? Адже їхній культурний та позашкільний розвиток не менш важливий?
— Справді, щоб досягти якісних показників у освітньому процесі, його треба поєднати з позашкільним розвитком. Тому ми розділили систему позашкільної та культурної роботи на три основних напрями: бібліотечні заклади, клубні та мистецькі. Почали активно й чітко працювати по кожному з них. Отож для бібліотек придбали не лише книги, а й комп’ютерну техніку, проектори, звукопідсилювачі, телевізори. А ще закупили стелажі, меблі, щоб бібліотеки у селах максимально осучаснити. Щодо реконструкції та ремонтів клубів, то сьогодні нам за них не соромно, бо в багатьох провели капітальні ремонти, придбали техніку, сценічні костюми. Не залишили поза увагою, можна сказати, головне місце дозвілля, особливо сільського населення.
Крім того, Дунаєвецьку школу мистецтв за п’ять років зуміли вивести, без перебільшення, на пристойний рівень у області. Тут сьогодні є все: від комфортних умов — до технічного забезпечення (мультимедійна техніка, музичні інструменти та багато іншого). Тож тепер діти тішать своїми здобутками на сцені й перемогами в численних конкурсах.
— Напевно, ви погодитеся із думкою, що найбільші здобутки може продемонструвати лише здорове й фізично сильне молоде покоління. Адже тенденції зараз геть інші — культура профілактичної медицини, пропаганда здорового способу життя бажають кращого. Якими вибрали для себе пріоритетні кроки в розвитку сфери охорони здоров’я?
— Коли приїжджаєш в село, незалежно в якому воно куточку України, спершу поцікавишся, чи є в ньому фельдшерсько-акушерський пункт, тобто чи є його жителям, у разі потреби, до кого звернутися. Тому розпочали з ремонтів амбулаторій загальної практики сімейної медицини, закупили необхідний інвентар і медикаменти. Одразу ж придбали електрокардіографи, холодильники для вакцин, і самі вакцини, тонометри, лікарські засоби та обладнання.
 Відомо, що в сільській місцевості культура профілактичних оглядів досить низька, через що в людей діагностують захворювання, на жаль, вже на пізніх стадіях. Тому ми ще в 2016 році придбали пересувний флюорограф, і знаєте, за п’ять років — завдяки цьому чимало жителів громади змогли зберегти своє здоров’я і навіть життя.
Крім того, щоб покращити якість послуг на селі, придбали автомобіль для сільської медицини, постійно закуповуємо медикаменти і перев’язувальні матеріали для окремих категорій громадян, а також дбаємо про обладнання та облаштування робочих місць сімейних лікарів. Словом, охорона здоров’я — це та галузь, яка потребує постійного фінансування й підтримки, над чим ми і працюємо.
— Веліно Владиславівно, за роки керівництва громадою Ви здобули чимало досвіду, запровадили в життя надзвичайно багато масштабних проектів і маєте здобутки, які визнають далеко за межами області. Де черпаєте сили для постійного руху вперед?
— У нас так уже повелося: як тільки закінчимо з командою працювати над одним завданням, одразу ж беремося за наступне. Та досить часто доводиться паралельно реалізовувати кілька проектів…
А до роботи мотивують вдячні відгуки жителів нашої громади. Хіба є щось цінніше за це? Бо для них і стараємося, працюємо іноді до пізнього вечора, не шкодуючи сил і часу, щоб люди тут, на місці, мали кращі умови життя.