Ще не встигли вщухнути фанфари після святкування Дня Незалежності, як вітчизняні посадовці зайнялися звичною справою — жебракуванням. Цього разу їх спокусила обіцянка — 1,2 мільярда євро.

Для однієї з найбільших держав Європи — України — така подачка дріб’язкова і принизлива.
Однак депутати Верховної Ради узаконили підписаний раніше Денисом Шмигалем меморандум, що дає можливість його уряду на деякий час відстрочити свою відставку. «Веселі картинки», які Кабмін намагався кілька місяців тому видати, за програму розвитку держави, депутати не підтримали. Бо ті були абстрактними. А от конкретні гроші можна помацати, поскладати на купки і навіть поділити.
Кілька місяців тому радник президента Дональда Трампа, добродій Рудольф Джуліані, заявив, що «паперєдні зайці і кролики» брали позики у «зеленій капусті», відмивали їх і ділили у пропорції 70 відсотків зарубіжним покровителям, а 30 українським посадовцям. Зловмисники за 5 років вивезли з України 100 мільярдів доларів тільки в США! Є можливість їх повернути. Натомість посадовці поцуплене не шукають, а далі беруть кредити під сумнівні умови.
Деякі з них прояснилися після опублікування меморандуму. Суддів нам призначатимуть іноземні експерти, які в українському законодавстві, м’яко кажучи, ні «бе», ні «ме», ні «кукуріку». Ліки купуватимуть через компанію ДП «Медичні закупівлі України», яка імітуватиме тендери. Коротше кажучи, гроші на оборудки, як і раніше, братимуть із українців, а маржу стригтимуть окремі «діловари».
Ну, і вишенькою на підгорілому коржі виглядає вимога ЄС відновити захмарні зарплати членам наглядових рад. Їх кубел має бути по одному на кожне солідне державне підприємство. Там спрагло припадуть устами до «гарячих фінансових джерел» іноземні радники, а з ними й такі «спеціалісти», як Мустафа Найєм та Сергій Лещенко.
Президент Володимир Зеленський на період карантину обмежив зарплату посадовцям до 47 тисяч гривень на місяць. Що майже у
10 разів вище, ніж мінімальна. Але «гнані і голодні» мабуть поскаржилися на утиски зарубіжним кураторам. Тепер ті наполягли повернути преференції своїм підопічним.
До яких прикрих наслідків призводить марнотратство видно з промовистого прикладу. В Херсонській області пенсії та ліки по селах розносив сам Президент України. Цього не трапилося б, якби голова Кабміну Денис Шмигаль ліквідував у поштовому відомстві наглядову раду, де кожен її член отримує зарплату сто і більше тисяч гривень. А також вгамував апетит генерального директора Укрпошти Ігоря Смілянського. Його оклад в 2020 році запланований в розмірі 716 тисяч гривень, плюс середньомісячне преміювання — 693,8 тисячі гривень.
На зекономлені гроші можна було найняти тисячу листонош. Однак поки що їхній штат хочуть скоротити, а замість стаціонарних відділень впровадити пересувні. Цікаво було б знати, за чиї кошти купуватимуть для них іномарки?
Мабуть, Володимир Олександрович не підозрював, що його залучили до реклами цього непопулярного «реформування», в результаті якого він отримає нарікання громадян, а Ігор Смілянський — поштово-пенсійний банк із мільярдними оборотами і клієнтурою. Останній в умовах нестачі готівки підірве позиції діючих державних банків.
Порушувачем спокою на наших благословенних теренах, як зараз ведеться, знову виявився «москаль». Тільки не той, про якого стільки розповідають у ЗМІ з маленької букви. А уродженець Буковини.
Будучи юристом за освітою, генералом міліції і очільником багатьох регіональних адміністрацій, Геннадій Москаль поставив під сумнів найважливіший каталізатор дезорганізації держави. І повідомив, що ухвалюючи постанову «Про ліквідацію і створення районів» Верховна Рада порушила Конституцію України та законодавство.
В судовому позові він зауважує, що ОТГ не згадуються в статті 133 Основного Закону України, яка визначає адміністративно-територіальний устрій. Навіть, якщо йому не вдасться довести правоту в цій інстанції, то в нього є непогані шанси в Конституційному суді. Подальші перипетії покажуть на чиєму боці правда.