На останній сесії обласної ради депутати прийняли важливі рішення про підтримку своїх колег у Верховній Раді України щодо визнання ДНР і ЛНР терористичними організаціями, а Російську Федерацію — державою-агресором. Причини військового конфлікту — на поверхні. Це, перш за все, імперська політика північного сусіда, всепоглинаюча корупція, державна зрада посадових осіб Донбасу.

Разом з тим, однією з причин локальних конфліктів на сході України, на мою думку, є те, що центральна влада минулих років  ігнорувала проведення в Україні повноцінної реформи місцевого самоврядування, не провела децентралізацію влади, яка  відповідала б вимогам Європейської хартії місцевого самоврядування (Страсбург, 15 жовтня 1985 року, ратифіковано Україною 15 липня 1997 року).
Минуло 10 років з того часу, коли Верховна Рада України прийняла зміни до Конституції України в частині перерозподілу владних повноважень на центральному рівні та перетворення держави України в парламентсько-президентську республіку. Але це був перший етап політичної реформи. Другим етапом передбачалися зміни до Основного Закону України, які  дали б країні децентралізацію влади, ліквідацію дуалізму влади на місцях. Але «реформа» загубилася в політичних подіях.
Загалом, підтримуючи нинішні кроки з проведення реформи місцевого самоврядування, необхідно пришвидшити внесення змін до Конституції України в частині:
— ліквідації паралелізму влади, створення виконавчих комітетів при районних та обласних радах;
— перетворення державних адміністрацій в праобрази французьких префектур з контрольно-наглядовими функціями;
— внесення змін до Бюджетного, Податкового, Земельного, Лісового, Водного кодексів України з метою завершення бюджетної децентралізації та створення фінансово-матеріальної бази територіальних громад;
— внесення змін до ІХ розділу Конституції України, який стосується нових визначень адміністративно-територіальних одиниць, територіальних громад та меж населених пунктів, щоб розпочати повноцінну адміністративно-територіальну реформу, потреба в якій вже «перезріла»;
   — прийняти нові редакції Законів України: «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про об’єднання територіальних громад»;
— прийняти нову редакцію Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та міських, селищних, сільських голів», передбачивши зменшення чисельності депутатів місцевих рад, як мінімум вдвічі. (Для прикладу, в мерії Лондона (Великобританія) обрано і працює аж 15 депутатів).
Переконаний, що Київ повинен розглядати місцеву владу не як другорядну після центральної, а вважати її партнерською, рівноправною, яка ближче до людей і несе солідарну відповідальність за долю України.
Так сталося, що на сьогодні головними лобістами реформи місцевого самоврядування в Україні є наші земляки —  Анатолій Федорович Ткачук (Інститут громадянського суспільства) та  Юрій Іванович Ганущак (Інститут розвитку територій), які професійно, без популізму, проводять системну роботу щодо децентралізації влади разом із профільним міністерством.
Цілком логічно було би, щоб наша Хмельниччина посіла лідируючі позиції та проявляла активність у реформуванні територіальних громад і здійснювала цивілізований тиск у цьому питанні.
Історичний досвід та сучасна світова практика свідчать, що побудувати національну державу можна лише за умови, коли в суспільстві є  люди, зацікавлені в її існуванні.