Завершується друга каденція на посаді Кам’янець-Подільського міського голови Михайла Сімашкевича. Як написав він на своїй сторінці у Фейсбуці, він не збирається більше балотуватися у мери. В одному з інтерв’ю Михайло Євстафійович відзначив: «Знаєте, що головне? Аналізуючи свою передвиборну програму 2015 року, впевнено можу сказати: мені не соромно за свою роботу. Я стримав слова і реалізував основні заплановані проєкти».

 — Якими були ці проєкти, чого вдалося досягти, що не завершено, де недопрацьовано? – саме з цього запитання ми розпочали наше спілкування з Михайлом СІМАШКЕВИЧЕМ.
— На що насамперед звертає увагу кожен наш містянин чи гість Кам’янця — звичайно ж, на благоустрій міста. Тому цій проблемі приділяв особливу увагу. Хоча розв’язувати її було не з легких, адже роками не було належного догляду за дворами, тротуарами, дорогами. Тож виправити їхній стан виявилося дуже складно. Особливо в умовах постійного недофінансування, передачі на місця багатьох повноважень, якими мала б займатися держава, а також — війни та коронавірусу. Але… Незважаючи на складну з року в рік ситуацію з бюджетом, тільки за останнє п’ятиріччя ми відремонтували чимало внутрішньодворових проїздів і тротуарів, оновили та побудували нові сквери, утеплили за програмою «Теплий дім» багатоповерхівки, облаштували «директорські» перехрестя.
У Старому місті успішно реалізовано великий соціальний проєкт для кам’янчан і туристів — відкрито цілий комплекс із надання багатьох побутових послуг, де можна скористатися вбиральнею, душовими кабінками, кімнатами для переодягання, камерою схову, кімнатою матері і дитини. Крім того, облаштовано модульні вбиральні біля центрального ринку, у сквері «Гунські криниці», на Жовтневому мікрорайоні, в парку Героїв Євромайдану.
— Михайле Євстафійовичу, даруйте, але пам’ятаю, коли Ви серйозно взялися за упорядкування міських парків і скверів, оновлення дитячих майданчиків, дехто скептично ставився до цих проєктів, не вірив у їх реалізацію, піддавав критиці у ЗМІ…
— Коли я бачу, яким популярним у нас стало Лебедине озеро, скільки сімей відпочиває в реконструйованому парку Героїв Євромайдану, оновленому сквері на Жовтневому мікрорайоні, як кам’янчани та гості міста фотографуються у сквері Магдебурзького права і як полюбилися молоді Європейський сквер та зона відпочинку з сонячним годинником, — то розумію, що ми все робили правильно.
Цікавою локацією для екстремалів міста та його гостей став скейт-парк, який у співпраці з компанією CRH вдалося реалізувати минулого року. Також наразі завершується будівництво ще одного скверу в Старому місті — за Ратушею. За останні роки оновлено близько 70-ти дитячих майданчиків у дворах кам’янчан і встановлено великі дитячі комплекси у Старому місті, на Руських фільварках, у центрі на Водоймі, Жовтневому мікрорайоні, Черемушках, селищі Першотравневому, вулиці Гагаріна в рамках Громадського бюджету.
— Беззаперечно, сьогодні не кожне місто може похвалитися таким мистецьким закладом, яким став після реконструкції міський Будинок культури…
— Це був один із найскладніших і найвідповідальніших наших проєктів.
По-перше, він мав історичну та мистецьку цінність, по-друге, його втілення було завжди на слуху. Завдяки співпраці з народним депутатом VII-VIII скликань Володимиром Мельниченком вдалося залучити в реконструкцію Будинку культури 17 мільйонів гривень з державного бюджету при загальній вартості 21 мільйон гривень.
Тут відновлено основну залу, коридори, хол, повністю проведено оновлення систем тепло- і водопостачання, водовідведення, санвузлів. А також закуплено дороговартісне світлове і музичне обладнання, облаштовано гардеробну кімнату.
— У той час, коли економіка країни не мала чітко визначеного напряму, місто продовжувало працювати над інвестиційними та промисловими проєктами. І якщо іноземні партнери боялися на початку війни вкладати свої кошти в Україну, то в Кам’янець інвестували.
— Так, у 2016 році у місті здано в експлуатацію сучасний насіннєвий завод «КВС-Україна», на якому працює майже півсотні містян. Ми допомагали, сприяли, зелене світло було в усьому. В межах проєкту «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання» Udheep за кошти кредиту Світового банку збудовано біотеплоелектростанцію – найбільшу в Європі. Реалізація проєкту почалася у 2015 році. Два роки тому запущено в експлуатацію технологічну лінію з дегазації полігону твердих побутових відходів та вироблення з газу електроенергії.
У цьому році стартував перший етап робіт з будівництва сміттєпереробного заводу. У місті активно розвивається підприємництво, яке найбільше пов’язане з легкою та харчовою промисловістю, машинобудуванням, а в 2019-2020 роках – ще й із розширенням мережі екологічних електромобілів. Сьогодні ніхто не дивується повітряним крилам у небі над Кам’янцем. У святкові дні, фестивалі, вихідні посадковий майданчик за містом живе активним туристичним життям. Словом, поступово відроджується мала авіація.
— Михайле Євстафійовичу, відомо, яка б не була ситуація із бюджетом, медицина у вашій діяльності завжди залишалася в пріоритеті.
— На моє глибоке переконання, по-іншому й бути не може. Щороку на кожен заклад охорони здоров’я ми виділяли від 2 до 10 мільйонів гривень. Можливо, це не так багато, як можуть дозволити собі обласні центри. Але… У рамках медичної реформи ми оновили комп’ютерну техніку. Вдалося закупити багато дороговартісного і затребуваного обладнання, на зразок, електрокардіографів, дефібриляторів, устаткування для операційних блоків, кисневих концентраторів, інкубатора для новонароджених, спеціалізоване обладнання для різних відділень тощо. Якби не епідемія коронавірусу, на яку виділили вже понад 3,5 мільйона гривень, мали б зовсім іншу суму для модернізації медичної галузі в 2020-му.
Потужну допомогу кам’янецьким медзакладам надають друзі з Німеччини. Зокрема, налагоджено гарні стосунки із німецьким благодійним фондом «HOPE», завдяки якому місто отримало чотири фури медичного устаткування для перинатального центру.
— Не залишалися поза увагою і навчальні заклади?
— Вперше за багато часу в місті відкрито дошкільний навчальний заклад №19, що на вулиці Тиміря- зєва. Європейського зразка, з великою територією, нині він здатен прийняти близько 60 дітей. Ще один заклад – інклюзивно-ресурсний центр для дітей з особливими освітніми потребами відчинив свої двері два роки тому.
Гарні подарунки отримали і юні спортсмени міста над Смотричем – для них споруджено комплекс для заняття важкою атлетикою та нову спортивну школу – найбільшу в спальному Жовтневому мікрорайоні. Попри постійний тиск, у місті не зачинено жодного навчального закладу.
— Що робиться для підтримки соціально незахищених категорій населення, учасників АТО/ООС, їхніх родин?
— Паралельно із загальнодержавною, у нас діє своя, міська комплексна програма соціального захисту населення для усіх соціально незахищених категорій. Це — «Газ — малозабезпеченим», яка передбачає заміну котлів, колонок, плит у родинах кам’янчан. Крім того, щороку виділяємо з бюджету кошти на матеріальну допомогу соціально вразливим верствам населення, на підтримку людей похилого віку, дітей загиблих учасників АТО. Скажу одне: підтримка учасників АТО/ООС та їхніх родин – пріоритетне завдання, яке ми поставили перед собою з перших днів війни.
З міського бюджету відшкодовуються кошти учасникам війни на сході за виготовлення проєктно-кошторисних документацій на земельні ділянки. Пільгові категорії населення забезпечуються безкоштовним слухо- та зубопротезуванням, перевезенням комунальним транспортом. Завдяки багаторічній спів- праці з польськими колегами діти захисників, з інвалідністю та сироти щороку їздять на відпочинок у польське місто Тарново Подгурне, оздоровлюються на морі та в санаторіях.
— Кам’янець-Подільський асоціюється у багатьох із туризмом. І це зрозуміло. І, безумовно, тут головним досягненням є збільшення у рази за останні роки кількості туристів, відтак і поповнення міської казни. Активно залучаються кошти і на збереження архітектурної спадщини…
— Туризмом займаємося досить активно. Перераховувати все, що зроблено, можна довго. Я не буду робити акцент на чомусь конкретному. Скажу одне: наше місто – неймовірно затишне та атмосферне. А доповнюють його красу – фестивалі, нові туристичні локації, колоритні кав’ярні, мурали, парки, фонтани, квіти на скелях і, звичайно, самі кам’янчани, гостинні привітні люди.
З 2015 року на пам’ятки архітектури було виділено як з міського, так і державного бюджетів 34 мільйони гривень. Лише у минулому році у Кам’янці-Поділььскому побували понад 700 тисяч туристів.
— А що не вдалося зробити із запланованого?
— У мене немає, як дехто вважає, ілюзій. Я цілком реально дивлюся на речі і розумію: багато чого зробити з того, що хотілося, нам не вдалося. Наприклад, капітально відремонтувати всі дороги, а це – 180 кілометрів покриття, на які необхідно близько 70 мільйонів гривень, розширити транспортне сполучення. Але, як казав один відомий політик: успіх у чомусь — це ще не крапка, а невдача — це ще не кінець!
— Дякую за розмову.