Депутати Хмельницької обласної ради сьомого скликання провели 34 пленарних засідання і на цьому завершили свою роботу.
Остання сесія пройшла у блискавичному темпі. За неповних дві години обранці ухвалили 42 рішення. Фактично на обговорення кожного і голосування пішло по 2 хвилини часу.

Сесія прийняла 5 звернень до центральних органів влади. В одному з них депутати просять Верховну Раду і Кабмін вплинути на Акціонерне товариство (так тепер називається колишнє державне підприємство з капіталом 230 мільярдів гривень) «Укрзалізниця» і не ліквідовувати локомотивне депо станції Гречани.

У документі, зокрема, сказано: «Трудовий колектив та профспілкова організація локомотивного депо Гречани глибоко стурбована прийняттям такого рішення, адже це призведе не лише до суттєвого зменшення податкових надходжень до місцевих бюджетів Хмельницької області, а й до росту кількості безробітних, створення проблем ведення бізнесу та його співпраці із залізницею».
Але, мабуть, ділків та їхніх спільників в уряді думка людей і депутатів мало зацікавить, як і бюджет Хмельниччини. Інакше би вони спохватилися раніше.
Локомотивне депо станції Гречани засноване в 1913 році. Пережило дві світові війни, одну громадянську, кілька революцій і «майданів». А от «турборежим», мабуть, його доконає. У Гречанах уряд Дениса Шмигаля планує створити підрозділ Жмеринського депо.
З-поміж інших резонансних питань можна виділити такі.
Депутат Віктор Лебединський озвучив звернення жителів села Кунча Теофіпольського району з приводу роздачі земель на території сільської ради. Газета «Подільські вісті» розповідала про цей скандал ще два місяці тому, а віз і нині там.
Наразі справа перебуває у Красилівському районному відділі поліції. На переконання Віктора Вікторовича, правоохоронні органи зволікають з розслідуванням. А тому він оформив свою позицію у вигляді депутатського звернення.
Шкода, що земельна проблема не обговорювалася широко, бо вона актуальна не лише для Кунчі, а і для інших населених пунктів. Про що теж повідомляли «Подільські вісті».
Викликає тривогу і згода депутатів на переведення з цілорічного на сезонний режим роботи чотирьох дитячих санаторіїв. Як зберегти кадри, якщо працівники будуть зайняті лише півроку? Швидше за все вони подадуться на заробітки. Чи не спіткає ці заклади, призначені в основному для сиріт і дітей з малозабезпечених сімей, доля багатьох колишніх таборів відпочинку та інтернатів, які внаслідок махінацій передали в руки захланних «бізнесменів»? А ті змінили їх цільове призначення і переформатували у приватні готелі, ресторани і маєтки.
Сумно, але факт: нині модно посилатися на брак коштів, а не на занепад моралі і відсутність турботи про майбутнє. Камо грядеши – куди йдемо? Точніше буде сказати, плентаємося в хвості подій, а не діємо на випередження.
Як на мене, депутати сьомого скликання були в цілому активними і дисциплінованими, працювали злагоджено, але мали обмежені можливості впливати на життя області. Особливо на ріст цін і тарифів, а також виробничі галузі. Про що переконливо свідчать масовий виїзд кваліфікованих спеціалістів за кордон і деградація промисловості. Результати цих процесів на теренах Хмельниччини можна назвати катастрофічними.
Понизився і рівень реагування органів влади на депутатські запити. Якщо колись їх боялися, наче грози, розглядали серйозно і по суті, то тепер посадовці здебільшого відбуваються відписками. В умінні наводити туман на найконкретніші справи, чиновники так набили руку, що іноді самі не розуміють предмету запитань і про що йде мова у відповідях.
Область вступила в турбулентний період нових виборів. Майбутні депутати, найімовірніше, будуть орієнтуватися не на принципи чи зобов’язання перед виборцями, а на волю спонсорів тих скороспілок, які за інерцією ще іменують партіями.
Це відбувається в той час, коли в суспільстві, вочевидь, зростає попит не на «політичні домовленості» і пов’язаний з ними дерибан, а на ідеологію та справедливість. Сьогодні люди не знають що їх чекає, до кого звертатися і куди скаржитися.