У нашій державі проблем і так хоч греблю гати: тотальна бідність, охляла економіка, повсюдне казнокрадство, підступний коронавірус. А тут днями наелектризоване суспільство збурив Конституційний Суд України, який за поданням 47 народних депутатів на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників та суддів у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації. Також він скасував частину повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції. Через цю ухвалу правоохоронці змушені будуть закрити всі справи проти неправдивого декларування майна чиновників.
Як зазначає політолог Андрій Смолій, такого нехтування правовими процедурами не було навіть за часів Віктора Януковича. Іншими словами, кради, приховуй і тобі за це нічого не буде!

Звичайно, таке рішення верховних і найбільш оплачуваних суддів у державі викликало гнів у суспільстві, передусім у гаранта Конституції. Володимир Зеленський негайно скликав засідання Ради національної безпеки і оборони і одночасно подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує припинити повноваження нинішнього складу Конституційного Суду. До речі, в Євросоюзі теж стурбовані рішенням КСУ про діяльність антикорупційних органів. Воно може стати підставою для тимчасового припинення безвізового режиму з Європою, за який ми так довго і наполегливо боролися.
Разом з тим, провідні депутати, які опікуються в Європарламенті Україною, виступили проти ініціативи Володимира Зеленського розпустити Конституційний Суд. Голови Венеціанської комісії та Групи держав проти корупції теж закликали до стриманості і не відповідати порушенням права на порушення права.
У Верховній Раді України також не всі сили підтримують розпуск. Переконаний, консенсус буде знайдено, очищення від одіозних суддів станеться. Тим часом, Кабінет Міністрів зобов’язав НАЗК відкрити доступ до реєстрів державних службовців. І це вже днями сталося.
За конфліктом навколо КСУ якось забулися місцеві вибори, що пройшли 25 жовтня. То кому ж ми довірили керувати в громадах? Остаточно дізнаємося шостого листопада, коли Центральна виборча комісія оприлюднить офіційні результати. Поки ж можемо повідомити позавчорашню інформацію ЦВК. Місцеву владу, як відомо, обирали в 1439 громадах. Результати вже встановлені в 237 місцевих радах, де обрано 5428 депутатів різних рівнів, а також 282 голови міст, селищ і сіл.
У ці дні парламент держави активно працює в пленарному режимі. В першому читанні прийнято низку законів, які стосуються різних сфер життя. А 5 листопада Верховна Рада має прийняти у першому читанні проект Державного бюджету на наступний рік. Хочеться сподіватися, що народні обранці справедливо розподілять кошти, аби люди відчули хоч якесь полегшення.