«Розруха – не в державі, розруха – в головах…»
(Професор Преображенський «Собаче серце»)
Подейкують, що після виступів нинішніх високопосадовців українці в цирку не сміються. І це так само схоже на правду, як і те, що під їхньою орудою економіка держави без чіткої і зрозумілої програми летить невідомо куди.
Але очільники стараються оминати цю незручну тему десятою дорогою і посилають суспільству меседжі з інших приводів, які, м’яко кажучи, не тримаються купи. От взяти хоча б локдаун, що вже перетворився на самоціль і, даруйте, застряг у зубах, ніби жуйка.
Фейкові маніпуляції
Спочатку його збиралися зробити тотальним. Але потім, без пояснення причин, передумали. Хоч кількість хворих і померлих невпинно росла. Замість нього ввели карантин вихідного дня. Важко знайти громадянина, здатного розтлумачити, що це таке і з чим його їдять.
Здебільшого базари, кафе і ресторани працювали, а влада на місцях не квапилася виконувати заборонні приписи. Ініціатива зазнала фіаско.
Проте Денис Шмигаль взявся нагнітати істерію далі, і почав балакати про введення сумнозвісних QR-кодів. Яке відношення мають стеження за громадянами до протиепідеміологічних заходів? А може, на нещасних ще ланцюги начепити?
Зрештою, як і слід було сподіватися, локдаун став пародією на самого себе. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов рубанув з плеча: «Економіка його не витримає. Згідно з розрахунками, які нам дають Мінекономіки та Мінфін, бізнес збанкрутує, люди залишаться без роботи та коштів».
Попри саботаж локдауну вихідного дня Денис Шмигаль відрапортував про здобутки в боротьбі з епідемією, навівши статистику, яку в ЗМІ тут же піддали сумніву і назвали недостовірною. За незалежною аналітикою, кількість хворих на COVID-19, скоротилася не завдяки заборонам та обмеженню громадян у їхніх правах, а тому, що забракло тестів і фахівців. А отже, почали менше виявляти інфікованих.
Запланована авантюра?
Якби локдаун вихідного дня виявився ефективним, то його продовжили б застосовувати, аж до остаточної перемоги над COVID-19. Така логіка здорового глузду і відповідальності перед суспільством.
Однак його не пролонгували. Насамперед через протести. Бо людей поставили перед дилемою помирати від коронавірусу чи з голоду. А в другу чергу локдаун припинили через збитки, яких він заподіяв державі.
У Мінекономіки плутаною мовою повідомили: «Враховуючи, що частка МСП (малих і середніх підприємств), діяльність яких підпадала під дію заборони та жорстких обмежень у загальному обсязі доданої вартості за витратами виробництва, є незначною і становить лише 6,2 від-
сотка…»
Ключовим у цьому тексті є слово лише. Воно свідчить, що сподівалися на більші втрати. Отже, локдаун вихідного дня був спланованою авантюрою.
Та й сам Денис Шмигаль повідомив, що цей захід призвів до безробіття: «Сьогодні їх 420 тисяч. Ще місяць тому було 396 тисяч. Як бачите, після карантину вихідного дня цифра виросла».
Споживай українське!
Втім через кілька днів він раптово заявив: «Карантин вихідного дня це фактично «український продукт», ми його прорахували. На сьогодні ним починають користуватися європейські країни».
В яких саме глава уряду не назвав. Виходить, що в Україні збираються експериментувати з різними варіантами карантину і постачати подібні «ноу-хау» на експорт? Чи як?
Хай тоді Денис Шмигаль запатентує його на своє ім’я. І ми реально побачимо, хто ним зацікавиться.
Раз він виявився таким дієвим, то чому уряд зібрався після Нового року вводити уже жорсткий локдаун? У переліку запропоновані карантинні заходи виглядають, як хаотичні і невмотивовані.
Той же Максим Степанов пояснив: «Ми балансуємо між заходами, які вводимо і життям». До чого призводить невміння тримати рівновагу над прірвою загальновідомо.
Багатоголовий Горинич
Не встигла ця звістка облетіти ЗМІ, а вже з’явився новий меседж. Цього разу голови комітету ВРУ з питань охорони здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (тут усе так змішали гамузом, що дідько ногу зломить) Михайла Радуцького. У програмі «Право на владу» він сказав, що Кабінет Міністрів може оголосити локдаун раніше
8 січня, якщо епідеміологічна ситуація значно погіршиться.
В контексті цих суперечливих заяв цікаво знати, кому адресовані слова Максима Степанова: «Я хочу підкреслити, як міністр охорони здоров’я, що важливо мати реальний локдаун, а не бутафорський».
Замість того, аби зібратися, гуртом дійти до однієї думки і вживати заходи, очільники, наче багатоголовий Горинич ведуть між собою публічну дискусію, викликаючи сум’яття у суспільстві.
Ось ще приклад: Денис Шмигаль стверджує, що в нас належно підготувалися до епідемії. Ліжок, апаратів ШВЛ і кисню вистачає. Звідки ж тоді з’являються жахливі сюжети у ЗМІ? І чому, на думку Максима Степанова, фінансування боротьби з COVID-19 є недостатнім?
Після перепалок високопосадовців між собою у громадян складається враження, що чиновники не підготувалися до епідемії належно і тепер не знають, як діяти. Забалакують тему й намагаються заробити собі імідж та алібі на біді і горі. Тому, імітуючи стурбованість, морочать людям голови. Аби ніхто не зміг у цьому різноголоссі розібратися.
Традиційно перед Новим роком, на Різдво і Щедрий вечір забобонні люди ворожать, сподіваючись зазирнути у майбутнє і підготуватися до нього. Для цього використовують різні атрибути: карти, кавову гущу тощо.
Публічне ворожіння високопосадовців з локдауном відбулося вперше.
Через нестачу осмислених пояснень
Зрештою, жорсткий локдаун оголосили з 8 по 24 січня. Дата початку зрозуміла — після православного Різдва. Але чому тривалість локдауну 16 днів вимірюється не тижнями і декадами? Як це в нас традиційно прийнято.
З приводу дати закінчення Максим Степанов дав таке недолуге пояснення: «Чому не пізніше? Тому що тоді почнеться спалах традиційного грипу і респіраторних захворювань. Ми повинні підійти до цього з мінімальною кількістю хворих на коронавірус».
Тобто, жорсткий локдаун вводять не для того, аби побороти COVID-19, а заради термінового вивільнення лікарів і ліжок у медичних закладах для майбутніх хворих іншими інфекційними та вірусними недугами. Але ж Денис Шмигаль переконував, що їх достатньо! Ну, це вже якесь божевілля!
А може жорстким локдауном, мов куцим фіговим листком, хочуть прикрити фальшстарт економіки в новому році? Адже про неї, а також ВВП ніхто з посадовців ні пари з вуст.
Через нестачу осмислених пояснень щодо термінів у суспільстві почала ходити дотепна версія з приводу закінчення локдауну. Вона не позбавлена логіки — 25 січня Володимир Олександрович святкуватимуть день народження. Не сидіти ж йому в масці за святковим столом без гостей? Серед них з 95-го кварталу».
Мабуть, за інших обставин, після наведених курйозів, стало би нам смішно, якби не було так тривожно і сумно. Адже поки тривають суперечки посадовців у високих кабінетах на великих зарплатах, безневинно гинуть від епідемії люди, які сподіваються на їхню підтримку і захист.
Gismeteo 
