Ми вже скоро здригатимемося від владних обіцянок про покращення нашого життя. Схоже, різні у пересічних українців та представників владного Олімпу трактування-тлумачення цього для нас гіркого, для них солодкого слова «покращення». Бо вже й покращувати нічого.
Все «в ідеалі»: і медицина, і освіта, особливо на селі, і життя пенсіонерів, і умови праці та навчання, і робочі місця, і розквіт бізнесу, малого та середнього, звісно, й інші українські «гаразди». І так добре нам зараз живеться, таке продумане співвідношення зарплат, пенсій із цінами на продукти, ліки, одяг, комунальні тарифи, що, здається, й справді, єдине, чого на нас ще не випробували, – дусту. Пам’ятаєте, заїжджену радянську бувальщину, коли Микита Хрущов зібрав чергову прес-конференцію? Кореспондент газети «Фігаро» запитує: «Пане перший секретарю, а чи правда, що ви нещодавно оголосили про підняття цін на золото?» — «Так, це правда. Ми хочемо, аби ціна золота наблизилася до цін на світовому ринку. На добробуті трудящих це жодним чином не позначилося». Кореспондент іншого видання: «А чи правда, що ви підвищили ціни на лікеро-горілчані вироби?» — «Правда. Але ми це зробили з метою боротьби з алкоголізмом, і на добробуті трудящих це жодним чином не позначилося». Представник ще одного ЗМІ: «А чи правда, що зросла ціна на меблі?» — «Правда. Але лише на імпортні, а вітчизняні в нас чудові, тож на добробуті трудящих це також жодним чином не позначилося». Раптом із задніх рядів голос: «Скажіть, а ви їх дустом не пробували?».
Хоча, зважаючи на нинішню цінову політику, бодай на ті ж тарифи, дуст не знадобиться. Бо скажіть, як же від тієї мізерної пенсії чи зарплати, що гордо зветься середньою, так мудро відняти суму комунальних послуг, щоб залишилося хоча б на хліб (вже масла не жадаємо) і на крупу з олією? Чи то, може, нам на які математичні курси ходити, щоб вміти рахувати так, як ті, хто встановлює нам прожиткові мінімуми й тарифи на житлово-комунальні послуги?
Обласне управління статистики оприлюднило, що минулорічного листопада за житлово-комунальні послуги населення Хмельниччини сплатило 54,5 відсотка нарахованих за цей період сум (ледь більше половини). Заборгованість зі сплати за постачання та розподіл природного газу становила 622,9 мільйона гривень, за постачання теплової енергії та гарячої води — 244,8 мільйона гривень, за постачання та розподіл електричної енергії — 114 мільйонів, за управління багатоквартирними будинками — 86,9 мільйона гривень, за централізоване водопостачання та водовідведення — 76,5 мільйона гривень… І всі ми, і наші можновладці, чітко розуміємо, що це не зумисно люди заборгували, що не хитрують вони, а просто дійсно не мають звідки платити. І та трясовина затягує далі: все більше закривається підприємств малого й середнього бізнесу, відповідно розквітає безробіття, все більше людей перехворіли, хворіють зараз, і на той підступний коронавірус, від якого стільки зла, і на спровоковані ним недуги, і на інші серйозні хвороби, отже, зароблене-заощаджене пішло на аптеки, лікарні.
І… влада нас почула – затягнула зашморг дужче! Тріумфуємо: тарифи вкотре піднялися! Після урядових змін наприкінці року тариф на електрику для населення зріс у 1,87 раза, а для жителів 30-кілометрових зон АЕС – у 2,67 раза, інформує «Економічна правда». Для жителів 30-кілометрової зони Хмельницької атомної електростанції та інших АЕС країни припиняє діяти 30 відсотків знижки на електроенергію. Бачите, як суттєво покращується життя, вже й атомні електростанції на здоров’я впливати перестали!
З 1 січня 2021 року Кабмін скасував 0,9 гривні пільгового тарифу на електроенергію для населення за перші 100 кВт/год і встановив фіксовану ціну на рівні 1,68 гривні за кВт. За ціну на газ і його транспортування взагалі мовчу, як і про те, що з крана, за таку вартість має, як в анекдоті, текти Хенесі.
Післяріздвяна неділя, попри оголошений локдаун, зібрала в багатьох містах України так звані тарифні майдани – не- сила вже людям терпіти! Дуже хочеться вірити, що не потрібно буде доведеним до відчаю українцям робити радикальніші кроки, аби бути почутими владою, яку самі обрали.