Новорічно-різдвяні свята закінчилися важким похміллям навіть для тих українців, котрі спиртного й не вживають. Бо хоч і повідомляли засоби масової інформації ще з літа про неминуче здорожчання газу та електроенергії, але усвідомлення розмірів лиха сприймалося якось дуже відсторонено. І тільки коли закінчився «важкий» високосний рік, а Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), опублікувала постанову про затвердження тарифів для всіх облгазів на 2021 рік, відповідно до якої вартість послуг на розподіл газу зросла в середньому в 1,6 раза, а електроенергія після скасування урядом пільгового тарифу здорожчала в  1,87 раза (а для жителів 30-кілометрових зон навколо АЕС — у  2,67 раза), стало зрозуміло, що тягар проблем у новому році аж ніяк не легший, ніж у старому.

І реакція занепокоєних громадян не забарилася: вони вийшли на важливі автодороги, згадали, де розташовуються приміщення місцевої влади і які прізвища народних обранців, за яких голосували на виборах. Дісталося й президентові Зеленському, бо ж саме з його відома, а то й за наполяганням, призначені керівники на всі найвищі в країні посади. Тому й він відповідальний за їхні рішення.
І, о диво! Ті висококрісельні мужі раптом прозріли й так оперативно взялися (поки що на словах, правда) перейматися вмістом гаманців пересічних громадян, що від розчулення і споглядання, які ж то добрі й співчутливі люди в нас при владі, можна було б і просльозитися. Та от біда: сльозу не витиснути. Бо ж хіба не ті «добрі й співчутливі» самі створили цю проблему? І невже вони без ворожки не могли передбачити, якою саме буде реакція громадян країни, що пройшла вже через два майдани?
Тільки-от насторожує у такій миттєвій реакції те, що жоден зі співчувальників не заявив прямо, що підвищення відбулося в ході формування ринкової ціни на газ відповідно до вимог ключової реформи в рамках співробітництва з МВФ. При цьому з МВФ був погоджений і механізм субсидій, який мав захистити найбідніших. Тому не Кабмін з НКРЕКП та президент Зеленський складали ціну на блакитне паливо, а облгази, які належать олігархам. І саме в них потрібно питати, де взялися такі грабіжницькі ціни?
А мо’, це просто гра така, чергове шоу, головною метою якого є демонстрація електорату того, як ми, мовляв, майстерно вміємо розв’язувати нами ж таки створені проблеми? Тепер влаштуємо дебати, затавруємо ганьбою якихось там ворогів нинішньої влади, а тоді скинемо по кілька копійок за домовленістю з тими ж таки олігархами, яким той ринок газу, наче кістка в горлі, бо раніше не мали ніяких конкурентів, і все: зробив діло — гуляй сміло!
Хоча щодо того, щоб погуляти, наші високопосадовці завжди в передовиках. Та й приклад є з кого брати. Он сам президент у перший же день локдауну так сміливо здіймав снігову куряву на схилах курортного Буковелю та фоткався без маски і зовсім не з соціальної дистанції, зневажаючи (ну, майже так, як навесні у кав’ярні в Хмельницькому) отой злощасний коронавірус, що до Карпат відважно потяглися тисячі й тисячі співгромадян. А чом би й не відпочити, коли є така безкарна можливість і десятки тисяч гривень у гаманці? То тільки малому і середньому бізнесу працювати зась і виживай, як хочеш.
І в цьому відпочивальному пориві ніхто чомусь не згадав, що рік тому першу хвилю коронавірусу привезли наші політики і бізнесмени, чиновники й високопосадовці саме з європейських лижних курортів, а не бідолашні новосанжарські (пам’ятаєте це містечко на Полтавщині, яке на кілька тижнів стало скандальною інформаційною столицею України?) в’язні, котрі мали нещастя опинитися не в тому місці і не в той час. Тоді ледве до розправи над ними не дійшло, а з них хоч би хтось захворів. А тим, хто справді привіз заразу, ніхто жодного кривого слова не сказав і навіть пальчиком не насварив. Cхоже, й цього року не скаже…