Ідея легалізації коноплі в Україні настільки висмоктана з пальця, що, на перший погляд, здається, її нам підкинули інопланетяни.
Згідно з соціологічними опитуваннями громадян в першу чергу цікавлять безробіття, високі тарифи, війна на сході країни масова трудова еміграція, руйнування інститутів влади та ін. У переліку найгостріших проблем про коноплю ні сном ні духом.

Біси тлумляться
Дуже показово, що в нашій мові для характеристики подібних випадків існує вираз: «Пилип з конопель». Він означає «недоречно». Люди не знають де заробити шматок хліба, як звести кінці з кінцями. Натомість хтось наполегливо прагне легалізувати «канабіс». І то в промислових масштабах.
В Україні почала виходити інтернет-газета «Конопляна правда». Жінки гультіпак імітують протестні акції під брендом «Конопляний марш». На них продають футболки із закликами легалізувати коноплю.
Кого представляють ці «волонтери»? У них немає актуальніших турбот? Хто вірить у те, що вони виходять на демонстрації добровільно, а не за плату?
Створена «Українська асоціація медичного канабісу». Як стверджують організатори на своїй сторінці, одним із її завдань є лобіювання законопроекту.
Серед її 19 членів здебільшого юристи і бізнесмени. Є також майстер зі ремонту мобільних телефонів, програміст і футбольний тренер. А де лікарі, а тим паче наркологи? До тих, хто розбирається в згубних властивостях коноплі можна було би зарахувати тільки одного – Дмитра Шерембея. У його біографії записано: «В підлітковому віці був наркозалежним, юнацькі роки провів за ґратами».

Інтернет буквально засмітили повідомленнями про коноплю. Таких – 3 мільйони 200 тисяч! Плюс 5 мільйонів згадок про марихуану.
Цілком очевидно, що якісь недоброзичливці відкрили пропагандистське «вікно Овертона» і промивають мізки. Хочуть дезорієнтувати і деморалізувати суспільство.
Панацея з віника
Аби збити з пантелику, спритники вдаються до маніпуляцій. Просторікують, що обстоюють використання коноплі в медичних цілях. Якщо так, то що заважає офіційно оформити дозвіл на імпорт подібних ліків в Україну? Хіба для цього потрібно плекати хащі коноплі на тисячах гектарів та легалізовувати її обіг?
Ще базікають, що екстракти з неї можна використовувати як знеболююче. Однак авторитетні вчені, серед яких Міхаель Лі з Оксфордського центру, стверджують, що канабіс впливає не на сам біль, а на емоційну реакцію. Точнісінько як інші наркотики. Отже, його цілком можна замінити уже апробованими препаратами.
Зрозуміло, що агітатори переслідують іншу мету. Відповідь, мабуть, слід пошукати в тому, що конопля відома як рослина, з якої легко виготовляють наркотики. З усіх видів вони найдоступніші і тому дуже популярні в бідних країнах. Людина, яка почала курити план і анашу, поринає у світ ілюзій. Її психіка і воля слабнуть.
Як прелюдія до цього, в Україні непомітно з’явилися і стали модними кальяни – прилади, винайдені для куріння саме канабіоїдів.
Вперше згубні наслідки коноплі для суспільства з’ясував англійський вчений Джон Уорнк. Він дослідив і довів, що вживання коноплі в Єгипті призвело до росту злочинності і психічних хвороб. На підставі його рекомендацій Ліга націй занесла цю рослину до списку особливо небезпечних.
Добра тьотя і мільярди
Проте боротьба за легалізацію коноплі в Україні ведеться наполегливо і цілеспрямовано. Її апофеозом став документ депутатки Верховної Ради Ольги Стефанишиної, поданий наприкінці минулого року. Вона заявила: «Цей законопроект ми  присвятимо маленькій дівчинці з  Києва, яка страждає від рідкісної форми епілепсії… Софійка потребує ліків на  основі медичних конопель».
«Яка добра тьотя!» – вигукне той, хто не читав цього опусу. За браком площі не буду аналізувати його детально. До того ж, він поданий не у цілісному вигляді як оригінальний і концептуальний, а у форматі поправок до вже діючого закону. Аби розібратися що і до чого, необхідно впродовж кількох днів співставляти обидва тексти і обмірковувати кожне формулювання. Такий лукавий прийом застосовують депутати в тих випадках, коли хочуть заплутати ситуацію, колег та громадськість.
Прирівняли до конюшини і люцерни
Назва документа досить промовиста: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу конопель у медичних цілях, науково-технічній діяльності та промисловості».
В ньому йдеться не про те, як полегшити страждання дівчинки Софійки, а про вирощення, зберігання, обіг коноплі і виготовлення продукції з неї. Причому робиться акцент на зняття і послаблення обмежень, а також декриміналізації діючих законів.
Ось показовий приклад: «Діяльність із культивування та (або) використання промислових конопель може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності в умовах відкритого та закритого ґрунту без необхідності отримання ліцензії на такий вид діяльності з використанням кондиційного насіння чи садивного матеріалу рослин роду коноплі (Cannabis), які відповідають вимогам Закону України «Про насіння і садивний матеріал». Така діяльність передбачає здійснення суб'єктом, який її провадить, самостійного обліку насіння та садивного матеріалу, забезпечення нагляду за посівами рослин на всіх стадіях їх культивування та контролю використання таких рослин».
Тобто, сій собі на свій розсуд коноплю де заманеться і скільки хочеш, і не журися. Рослина, яка містить наркотичні речовини, прирівняна до конюшини і люцерни.
Чого вартий ще один високопарний пасаж. Цього разу з пояснювальної записки до законопроекту: «Кліматичні умови України та ґрунти створюють ідеальні умови для вирощування конопель та, за розумного використання такого потенціалу, можуть принести мільярди доларів інвестицій в економіку, а також регулярні надходження до бюджету у вигляді податків та митних зборів».
А хто заважає вже вкладати гроші у переробку традиційних кукурудзи, сої, або соняшника? Тоді від цих культур можна було би отримувати на порядок більший прибуток, а не експортувати за безцінь у вигляді сировини. Та ще й через зарубіжних трейдерів.
Зрештою, чому б не відродити заготівлю лікарських рослин? Колись тільки на Хмельниччині було більше десятка спеціалізованих господарств і понад тисяча заготконтор. Зілля приймали у кожному селі. Навіть у аптеках і магазинах споживчої кооперації. Туди люди несли звіробій, ромашку, шипшину, глід і отримували неабиякі гроші, а ще – сертифікати на дефіцитний імпорт. До того ж, така сировина користується за кордоном величезним попитом.
В той час конопля дичавіла по балках та пустирях і нікого не цікавила.
Запах наживи
Вочевидь від документа Ольги Стефанишиної тхне сумнівною і цинічною наживою. Законопроект, начебто присвячений дівчинці Софійці. Мільярди на вирощуванні, переробці і обігу коноплі зароблятимуть бізнесмени.
А де гарантія, що далі не з’являться наркокартелі, так, як це має місце в Мексиці? З ними не може впоратися навіть армія. Тільки з 2006 по 2011 рік у взаємних перестрілках загинуло майже 50 тисяч осіб. У цій країні коноплю називають марихуаною. Її завезли туди європейські конкістадори.
Документ написаний, ніби у відриві від наших сумних реалій. Хто буде на плантаціях розбиратися якою є за хімічним складом конопля: технічна, медична чи наркотична? Авторка вдає, що не знає, в якому дезорганізованому стані сьогодні перебуває Держпродспоживслужба, а також про те, що правоохоронні органи не мають в необхідній кількості для експрес-аналізу належного обладнання та спеціалістів.
Отже, якщо коноплю почнуть сіяти масово на величезних площах і де завгодно, то ніхто не зможе контролювати, для чого її використовуватимуть громадяни. Особливо молоді люди, позбавлені перспектив і можливості працювати. Тут і почнеться банкет для наркозалежних осіб.
Раніше в селах гнали горілку з цукрових буряків. А тепер куритимуть «косяки»?
А щоб цього не сталося, стаття 310 діючого Кримінального кодексу України передбачає за вирощення конопель у кількості від десяти до п’ятдесяти рослин штраф від ста до п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або арешт строком до шести місяців, чи обмеження волі строком до трьох років. За зберігання коноплі до 5 грамів світить адміністративне покарання, а за більшу кількість – кримінальне.
Такі закони були прийняті у ті часи, коли народні обранці дбали не про шалені і ризиковані прибутки ділків, а про здоров’я людей.