В той час, коли в державі не можуть приборкати коронавірус і людожерні тарифи, у парламенті зареєстровані аж два законопроекти, які стосуються «сексизму». Що означає це чуже для нас слово, ніхто не може пояснити.
«Світочі» моралі і «захисники» гідності
Автором першого, № 4598, в якому описується цей фантом, є народний депутат Олександр Качура. Зараз він на слуху через позов до своєї колеги по фракції «Слуга народу» Єлизавети Богуцької. Дорослий чоловік, який ображається на жінку і подає на неї до суду через її емоційне висловлювання, завжди має смішний вигляд. А тут тим паче.
Допомагала Олександру Качурі у написанні цього шедевру юриспруденції депутат Галина Третьякова. Відома своїми схвальними вигуками з приводу стерилізації жінок з бідних сімей, аби ті не плодили «неякісних» дітей.
Ну, а творцем законопроекту № 4599, який передбачає покарання за таке, поки що абстрактне, правопорушення, є депутат Олександр Корнієнко.
Його ім’я пов’язують з гучним скандалом якраз на тему приниження жіночої гідності. Про це є відео. Й у ньому дуже схожий на Олександра Корнієнка, голос з приводу колеги по партії Ірини Алахвердієвої некоректно зауважує: «Баба робоча, як корабельна сосна».
Олександр Корнієнко назвав ці кадри монтажем. Тоді чому він не подав відео на експертизу, а далі до суду чи правоохоронних органів? Так, як це сам пропонує робити в своєму законопроекті пересічним громадянам у випадку зазіхань на їхні честь і гідність.
Чи мають моральне право всі названі персонажі рядитися в поборники боротьби із «сексизмом»?
Блазні і блюзніри
Гучною була халепа депутата від «Слуги народу» Богдана Яременка. Одружений і батько двох дітей, викликав повій по мобільному телефону прямо у сесійній залі під час засідання. Зважаючи на сувору дисципліну у фракції, можна передбачати, що він теж опиниться серед борців із «сексизмом». Можливо, йому в цьому допомагатиме колишній однопартієць депутат Роман Іванісов, який приховав судимість за «зґвалтування неповнолітньої неприродним шляхом».
На слуху ще був конфуз із Олександрою Клітіною. Голос схожий на депутата Олександра Корявченкова в приватній розмові висловився про неї досить образливо. В оприлюдненні цього відео звинуватили депутата від «Слуги народу» Антона Полякова. Однак не притягнули до відповідальності, так як це рекомендують робити простим українцям у законопроектах № 4598 і № 4599. Тобто, хай люди скаржаться у суди і поліцію, а депутати будуть розбиратися на «міжсобойчиках» за своїми правилами.
Скандал коштував матері-одиначці Олександрі Клітіній репутації. Вона спробувала відстояти її правовим способом. Але безуспішно. Тоді обурена потерпіла взялася створити свою партію і заявила: «Я вирішила боротися за правду самотужки. Тому що на цих ідіотів (цитую дослівно — прим. автора) точно надії немає». Кого вона так спересердя обізвала, жінка не уточнила.
Висновок напрошується сам собою: перш ніж плодити нові закони, депутати мали би показати приклад виконання уже існуючих. Адже є «Закон про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», а також інші нормативні документи, які захищають представниць прекрасної статі, а також честь, гідність та репутацію усіх громадян.
Навіщо зайцю стоп-сигнал?
Та й узагалі, яка нагальна необхідність у законопроектах № 4588 та № 4589 про «сексизм»? З якої б то оказії метушитися?
Обидва опуси передбачають зміни до Адміністративного кодексу України і порівнюють «сексизм» із домашнім насильством та дрібним хуліганством. За вчинення вищезазначених дій пропонують карати штрафом, виправними роботами чи адміністративним арештом.
Проте, коли законопроекти ухвалять, то будь-який жарт чи допис у ЗМІ, який трактуватиметься як «сексизм», стане приводом для тяганини.
І тут «Слугам народу» варто задуматися, чи не обернуться ці законопроекти бумерангом. Наприклад, мистецтвознавець Катерина Яковленко відзначає особливе засилля «сексизму» в жартах «Кварталу-95»
Шашіль точить живе дерево
А що таке «сексизм»? «Вікіпедія» тлумачить його як дискримінацію за ознакою статі чи гендера. Однак стать і «гендер» — це різні іпостасі.
Поняття чоловік і жінка існували з давніх-давен. Їх розрізняли за очевидними фізіологічними та психологічними відмінностями. Аж поки не об’явилися «рехформатори», які наслухавшись зарубіжних «прохфесорів», вирішили влаштувати бунт.
Тепер у «цивілізованих країнах» трактують ці усталені поняття набагато ширше і зараховують до них ще бісексуалів, гомосексуалів і трансвеститів. Також псевдовчені знічев’я, чи на політичне замовлення вигадали якихось бігендерів, трансгендерів, гендерквірів та агендерів. Дехто з них називає 58 типів гендерної ідентичності, а інші — 300!
Шила в мішку не утаїш
І все-таки чому так спішно лобіюють законопроекти про сексизм? Ключовою, на мій погляд, в одному із документів є малопомітна фраза про покарання за «підтримку та посилення гендерних стереотипів».
Вони, на думку псевдотеоретиків, проявляються у соціальних ролях. Ось їх неповний перелік: «мати, від якої чекають емоційної підтримки», «мила натхненниця», «жінка, яка викликає до себе пристрасть у чоловіків». Найнебезпечнішим «гендерним стереотипом» визнана «берегиня домашнього вогнища, яка сидить з дітьми і веде господарство, поки чоловік заробляє гроші».
Борці з «гендерними стереотипами» всіляко пропагують ділову жінку. Але разом з тим засуджують так званих «залізні леді». Як їх між собою розрізнити?
На перший погляд, грантоотримувачі заплуталися у визначеннях та ідеалах. Однак з точки зору замовників цієї єресі, що претендує на роль нової релігії, все цілком зрозуміло. Бізнесу потрібні не живі люди й особистості, а біороботи, які навіть не можуть розібратися хто вони за статтю.
Йде віроломне руйнування не тільки традиційних цінностей і уявлень, а і самого суспільства. Нівелюється різниця у соціальних ролях чоловіка і жінки, заперечується значення союзу між ними в ім’я продовження роду, відкидається значення сім’ї як основи і первісної ланки держави.
Вся ця маячня прикривається імітацією турботи про «гендерну рівність». Вона їм слугує за троянського коня.
Шиворіт-навиворіт
На гранти в Україні не тільки лобіюються законопроекти, а і створені організації, які досить своєрідно пропагують рівноправ’я між чоловіками та жінками. Тож було би несправедливо, не почути їх голосу.
Ганна Довгопол з організації «Гендерна демократія» Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні» виступає за те, щоб у декретні відпустки йшли саме чоловіки, а не жінки. Ледарі і алкоголіки, швидше за все, так і вчинять.
Інша активістка Ольга Коваль обурюється тим, що до 2017 року в Україні існував перелік з 450 професій, де було заборонено працювати жінкам. Наприклад, машиністками локомотивів, бульдозерів та екскаваторів, пожежницями. Їх не допускали на підземні роботи. Грантоотримувачка тішиться: «На сьогодні це скасовано». Те, що такі професії можуть піти на шкоду здоров’ю жінок, її не обходить.
Сама авторка цієї примітивної демагогії не подалася працювати на важку чи небезпечну роботу, в шахтарі чи металурги, а сидить у затишному офісі й тиражує нісенітниці по Інтернету за допомогою комп’ютера.
Зневажені й принижені
А й справді, українкам сьогодні непереливки. Роботи для них катма. Тендітні і психологічно вразливі від природи, вони або змушені працювати на важких ділянках, або виїжджають за кордон на плантації та підприємства, чи доглядати там стариків. В Україні матері отримують настільки мізерні матеріальні субсидії, що їх навіть не вистачає на оплату комунальних тарифів.
Ось тут би депутатам і проявити реальну турботу про українок, а не імітувати боротьбу за їхні права та гідність, навперебій галасуючи про «сексизм».
Gismeteo 
