Надрукувати
Категорія: Політика
Перегляди: 720

За неповних два роки президентства гарант минулого тижня раптом вперше перейнявся долею наших захисників на лінії фронту, розпорядившись встановити причину підриву трьох військовослужбовців на п’яти протитанкових мінах і провести різні заняття з особовим складом, щоб міни обминали та територію розмінували. Та ще й доручення дав у 10-денний строк встановити винуватих у їхній загибелі!

А що там встановлювати, коли винуватець і так відомий. Його й шукати не треба. Це — той, що в Кремлі сидить. Дехто, щоправда, в очах його мир розгледів. От шкода тільки, що він про це не підозрює. Тому, мабуть, і заявив, що «Донбас ми не кинемо. Незважаючи ні на що». Тобто, Україну в спокої не залишить. Якщо ж так, то й далі війна триватиме, і далі литиметься кров, і далі гинутимуть наші захисники й мирні громадяни також. А той, що в Кремлі сидить, пояснює, ніби в нього «перед очима стоять деякі люди, які отримали травми і каліцтва, особливо діти, на Донбасі». Але мовчить лукаво, що «травми й каліцтва» принесли в Донбас гіркіни, безлери, гіві, мотороли й іже з ними… Принесла їх російська зброя та російські військові, привезли їхні гумконвої.
А що ж до пошуку винуватих у цій трагедії, то чому б заодно не пошукати винуватих у загибелі ще 12 наших воїнів, які поклали свої голови в лютому? Або тих, хто у січні чи грудні? Може, тоді й стало б нарешті зрозуміло навіть президентові, що всі сліди ведуть до Кремля. Бо дуже вже не хотілося б, щоб повторився сценарій пошуку за таким же президентським розпорядженням убивць журналіста Павла Шеремета. Тоді винуватих дуже оперативно ніби й знайшли, а вони ніби й не винні зовсім. І справа та людям підозрюваним долі поламала, а винуватці так і не покарані досі. Та й ті страшні звинувачення, які їм із самого початку висунули, з часом якось зовсім зблідли…
А ще дуже зблідли веселкові надії нинішньої влади на черговий транш МВФ у розмірі
2,2 мільярда доларів, які потрібні для погашення державного боргу — 550 мільярдів гривень. Найбільші виплати плануються у березні —
70 мільярдів гривень, червні — 77 мільярдів гривень, вересні — більше 100 мільярдів гривень. Та й дефіцит державного бюджету складає не мало не багато, а цілих 247 мільярдів гривень. А це означає, що  уряд буде не в змозі фінансувати багато статей бюджету, в тому числі захищених, до яких відносяться соцвиплати, пенсії і зарплати. А вчора вранці у сесійній залі Верховної Ради прозвучало повідомлення, що державний борг України складає вже 90 мільярдів доларів.
За словами представника МВФ Люнгмана, місія звертала увагу українських очільників на необхідність боротьби з корупцією, поліпшення законодавчих та регулятивних принципів банківського нагляду, вжиття заходів щодо скорочення фіскального дефіциту. А ще Фонд не задоволений тим, що гроші, по суті, виділені на боротьбу з епідемією коронавірусу, пішли на будівництво доріг, і тим, що Конституційний суд України прийняв рішення про визнання незаконним електронного декларування доходів та майна держчиновників.
Та справа не тільки в грошах фонду. Це означає, що Україні тепер буде складніше залучати кошти на зовнішніх ринках під прийнятні відсотки, оскільки всі кредитори світу дуже уважно стежать за рішеннями МВФ. І ніхто чомусь не заморочується тим, хто ж винуватий у такому стані справ.
На тлі цих подій якось особливо сумно прозвучало повідомлення провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАНУ Лідії Ткаченко про те, що за минулий рік українців стало на 300 тисяч менше! Причину науковиця вбачає у низькій народжуваності й короткій тривалості життя. «Багато людей помирає навіть у працездатному віці, особливо чоловіки, тому така велика різниця між кількістю жінок і чоловіків», — підсумувала Лідія Ткаченко. За даними Держстату, станом на 1 грудня 2020 року населення України становило 41 мільйон 630 тисяч осіб. А скільки з них проживає нині на батьківщині, а не гарує у закордонних наймах, напевно сказати не може ніхто…