Анталоій Оцалюк — досвідчений керівник. Раніше очолював Красилівську районну раду та підприємство «Фортуна-Агро Д». А коли до цього послужного списку додати, що він народився і виріс в Антонінах, де займався сільським господарством, то можна вважати, що місцевій ОТГ із новим очільником пощастило. В управлінських, юридичних, фінансових та економічних питаннях орієнтується чудово. У розмові оперує конкретними цифрами і фактами, а серцем перебуває зі своїми земляками. Добре знає їхні турботи та проблеми, і що важливо, має власне бачення їх вирішення.

Громада середня за чисельністю — десять з половиною тисяч мешканців. Та кількістю сіл, які вирішили увійти до неї, може пишатися. У ОТГ 34 населених пункти і 10 старостатів!
Антоніни розташовані на перетині важливих трас. У зв’язку із великою розгалуженістю, Анатолія Васильовича передусім непокоять дороги. Деякі із них потрапили під програму «Великого будівництва». На ремонт вже виділили 1,5 мільйона гривень з бюджету громади.
Антонінська земля щедра на врожаї, але не тільки:
— До нас проявляють інтерес зарубіжні інвестори ще й тому, що у нас є значні водні ресурси, — розповідає Анатолій Оцалюк. — На жаль, їх мало використовували. У багатьох селах досі немає водогонів. Від цього страждали не лише люди, а й господарства. Носити воду відрами для худоби — справжня морока. Добре, що нинішня обласна рада під керівництвом Віолети Лабазюк розуміє цю проблему і підтримує програму «Питна вода».
Зі свого боку ми теж робимо усе можливе. Наприклад, розчистили криницю, яка у нас називається «графською». Її історію пов’язують із сім’єю Потоцьких, які залишили значний слід на теренах нашої громади.
Ахіллесовою п’ятою громади є Антонінська лікарня. Колись вона мала статус районної. Тут починали свій шлях у велику медицину чимало відомих фахівців, зокрема Микола Табола та Микола Ярчук. Тепер лікарня після «реформування» перебуває у жалюгідному стані. Відновити роботу без державної допомоги неможливо. Тож її перепрофілювали в амбулаторію.
— Я особисто звернувся до суб’єктів господарювання, які орендують землі на наших теренах, із проханням повернути її до життя, — каже Анатолій Васильович, — привести усі існуючі договори оренди земель сільськогосподарського призначення та водного фонду до вимог чинного законодавства. Окрему увагу необхідно приділити польовим дорогам, які також наразі використовуються без правовстановлюючих документів. Окрім того, здебільшого, земельні ділянки на яких розташовані господарські двори, використовуються безкоштовно. Усі ці встановлені факти завдають значних збитків для місцевого бюджету та вимагають негайного повного дослідження та вжиття заходів щодо їх усунення.
Велику надію покладають в громаді на співробітництво з компанією «Епіцентр-Агро». Вона будує у селі Кременчуки потужний елеватор на 100 тисяч тонн зерна. А це означає нові робочі місця і надходження до бюджету.
Анатолій Оцалюк має дві освіти. За першою — ветеринар. Тому мріє про збереження славнозвісної породи корів — білоголової, яка відома своєю невибагливістю та високою жирністю молока. Єдине її стадо залишилося саме в селищі Антоніни.
Край славний своїми здобутками та реліквіями. Тут є джерело лікувальної води, залишки маєтку Потоцьких, гарні рибні плеса та старовинний парк. Ключовим словом у мові Анатолія Васильовича було «відродити».
Майбутнє своєї громади він бачить, як успішної і процвітаючої, одного із важливих аграрних і туристичних центрів області. Ну, а, передусім, хоче облаштувати
смт Антоніни.
— Потрібно не тільки бачити і розуміти, але братися за справу, — каже Анатолій Васильович на прощання. — Ось збираюся їхати в село Терешки. Сьогодні будемо встановлювати нову дзвіницю на місцевій церкві.