Плужненська об’єднана територіальна громада від недавнього часу Шепетівського, а раніше – Ізяславського району живе напруженим, бурхливим, діяльним життям.
Зранку в понеділок під кабінетом голови Віталія Мартинюка зібралася велика черга бажаючих поспілкуватися з очільником громади, і це закономірно. Тут народжуються нові задуми, складаються плани, вирішуються питання різного рівня складності.

Працює Віталій Мартинюк на посаді голови дев’ять місяців, його обрали на неї після створення Плужненської ОТГ. Центр громади – село Плужне з давніх часів славилося розвинутою інфраструктурою, багатою палітрою соціального, виробничого, культурного життя. Загальний занепад в державі, на жаль, позначився і на обличчі Плужненського краю, залишилися руїни на місці заводу кормових антибіотиків, не працює і хлібозавод, цегельня, сільгосптехніка. Що й казати про менші села, які раніше входили до складу Плужненської сільської ради (Гаврилівка, Хотень Перший, Хотень Другий), а також про ті, що не так давно увійшли до громади. Усього в складі ОТГ тепер налічується 23 населених пункти. Тож значно зріс обсяг роботи, відповідальність місцевої влади.
Запитую Віталія Григоровича про пріоритети та складнощі в його діяльності. Очільник громади розповідає, що труднощів від самого початку виникло чимало, але, разом з командою однодумців він намагається їх долати усіма можливими способами.
– Коли прийшов на цю посаду, отримав у спадок один старенький трактор у комунгоспі. А вже сьогодні там є два трактори і навантажувач. Відкрили цех з переробки деревини на території колишнього колгоспу, придбали пилораму.
Потроху беремося за дороги – прогрейдовано шеке­ринецький, м’якітський напрямки, на черзі Кунів, Борисів, центр Плужного та його вулиці.
Дуже проблемним був стан деяких сільських кладовищ. Але ці проблеми потроху розв’язуємо. Наприклад, в Борисові на цвинтарі росла величезна смерека, зрізування якої могло пошкодити близько 50 пам’ятників. Викликали спеціаліста, який для виконання своєї роботи вилізав на дерево 92 рази! Це лише один приклад, а загалом таких «дрібниць» більш ніж вистачає.
Працюємо над тим, щоб отримати субвенції на будівництво приміщення Центру надання адміністративних послуг. Фінанси, як зазвичай, потрібно відшуковувати – сподіваємося на отримання європейських грантів. Взагалі маємо націленість на майбутнє, на інвестиційні проекти.
Віталій Мартинюк запевняє, що він двома руками за те, аби працювали на теренах Плужненщини і промислові підприємства, і сільськогосподарські (до речі, його батько, Григорій Іванович Мартинюк, багато років керував в Плужному колгоспним господарством). У планах монтаж і запуск сонячної електростанції на території бездіяльного досі заводу кормових антибіотиків; створення підприємства, яке виготовлятиме мікродобрива у селі Мала Радогощ, та ще багато іншого.
Запитую, які нововведення чекають на місцеве медичне обслуговування. Голова каже, що у них налічується три амбулаторії загальної медицини і вісім ФАПів. У приміщенні колишньої Плужненської дільничної лікарні, на другому поверсі, має запрацювати територіальний соціальний центр, який значно покращить обслуговування жителів громади.
Що стосується освітніх справ, то тут є чим похвалитися. Жодного навчального закладу в підпорядкованих селах не закрито! Навпаки, школи ремонтуються, в усіх сформовано перші класи. Чотири загальноосвітні школи і одна початкова – їх діяльністю опікується в ОТГ відділ освіти, культури, молоді і спорту. Сільська бібліотека для дітей веде активну роботу, навіть має свою сторінку у мережі Фейсбук, хороші здобутки, чудове оформлення і в бібліотеці для дорослих. З інформованості, обізнаності із сучасними процесами починається поступ вперед, впевнений Віталій Мартинюк.
– Є у сусідній Польщі громада «Плужнінка», яка схожа на нас лише назвою, але ми знайшли її і будемо підписувати договір про співпрацю… Міжнародні фундації, організації – усе це резерви для розвитку. Наприклад, з ЮНЕСКО ведемо переговори щодо придбання нової техніки для наших потреб.
Загалом планів у сільського голови чимало, Віталій Григорович запевняє, що не боїться роботи і вірить у позитивне вирішення багатьох проблемних питань. Підставляють плече відповідальні працівники, до яких звертається по допомогу, зокрема дякує депутату обласної ради Сергію Іващуку – керівнику агропідприємства «Перлина Поділля».