Голова Деражнянської РДА Олег Веселовський,  незважаючи на новий для себе статус, — людина не нова  в районі. Останній рік працював заступником голови районної ради, до того — керуючим справами виконавчого апарату, юристом райради. Попри молодий вік, неповних 33 роки, досвіду і знань йому -— не позичати.  Він добре орієнтується в соціально-економічному житті району, знає його реальний стан і потенціал. Як прагматик і реаліст, чудово усвідомлює, що за короткий термін перебування на посаді голови райдержадміністрації  дива не створиш. Прекрасно розуміє й те, що у непростий час доводиться брати на себе відповідальність. Україна стоїть на порозі масштабних змін. Змін в усьому: від економіки до територіально-адміністративного устрою. Про це та інше — у нашій розмові з О. І.  Веселовським.

— Олеже Ігоровичу, ми всі усвідомлюємо, що згідно з адміністративно-територіальною реформою в мережі сучасних районів і райдержадміністрацій будуть зміни.  Виходить, Ви погодилися на посаду, якої може не стати, бо впроваджуючи реформи, рубаєте гілку, на якій, вибачте, сидите?
— Можна сказати і так. Та іншого шляху в нас  немає. Погляньмо на нашу сусідку Польщу, яка давно провела реформи, в тому  числі  й  адміністративно-територіальну. Тому я — за об’єднання громад, щоправда — після облаштування якісних доріг. Адже за Концепцією про об’єднання громад швидка допомога чи міліція повинні домчати до населеного пункту не менш ніж за 20 хвилин. Чи можливо це при наших розбитих дорогах? Хоча я й розумію: якщо людям у селі важко розлучитися зі школою, то із сільською радою розлучення буде ще важчим. Водночас потрібно визнати, що робота маленької сільської ради зводиться, в основному, до видачі довідок.
Я розумію: попереду  важкий і болісний шлях, тож не налаштований нічого і нікого ламати через коліно. Реформи необхідно роз’яснювати, обговорювати. Проте й часу на розкачку немає. Тому спочатку будемо об’єднувати громади, а вже потім робити дороги, впроваджувати реформу адмінпослуг...
— Яким бачите  цей процес?
— Скажу одразу, що об’єднання громад у нашому районі уже розпочалось. Поки що на рівні обміну думок, попередніх домовленостей і розрахунків. Я задоволений, що знайшов розуміння з головами сільських рад, майже з усіма уже проведені співбесіди. Вони розуміють невідворотність реформ та хочуть знати як буде краще для громади. Якщо конкретніше, то до жовтня плануємо об’єднати усі ради району в дві-чотири територіальні громади. У кожній працюватиме виконком, депутати, територіальні органи влади. Райцентр, найімовірніше, буде у Хмельницькому. Залишиться їх лише кілька на всю область.
Уряд стимулюватиме ті громади, які добровільно об’єднаються. В їх управління буде передана земля, що перебувала у віданні державних органів влади, надаватимуться й кошти для розвитку територій. Громади, що не об’єднались, цього не отримають. Важливо пояснити переваги добровільного об’єднання. Бо це і можливість самостійно розпоряджатись землею, і додаткові кошти на розвиток громад — прямі дотації з державного бюджету та змога ділити ці кошти на власний розсуд. Думаю, що таким чином зможемо поступово відремонтувати дороги, акумулювати кошти на створення спільних комунальних підприємств. Заклади освіти, медицини працюватимуть як і раніше, але динамічніше, якісніше. На територіях колишніх сільських рад залишаться старости, які забезпечуватимуть надання адмінпослуг,  стануть сполучною ланкою між територіальним центром і сільською громадою.
Звісно, на сьогодні головне  завдання — щоб реформи пройшли швидко та з користю для людей, щоби за найкоротший  термін залучити інвесторів та інвестиції, створити нові робочі місця.
—  Чи відбудеться внутрішня, так би мовити, деражнянська люстрація?
— Згідно з Законом України «Про очищення влади», люстрацію нині проходить весь апарат райдержадміністрації. Відповідні документи вже відправили до Адміністрації Президента.
Так, вимоги громадських організацій є, і я до них прислухаюся, але приймати рішення в тому чи іншому конкретному випадку буду самостійно. Критерії відповідності займаній посаді дуже прості — професіоналізм, патріотизм, порядність.  
— Чи плануєте співпрацювати  з місцевою «Самообороною»?
— Я завжди готовий допомагати ініціативним людям, у яких очі горять, які готові безкорисливо працювати на благо громади. Владі, без сумніву, треба на них опиратися. Ми відкриті до діалогу з усіма громадськими організаціями і політичними партіями, налаштованим на конструктивну спів-
працю.
І перші практичні кроки у цьому напрямі зроблено. Була конструктивна розмова з представниками «Самооборони». Відбулася спільна нарада за участю прокурора району, начальника міліції, голів двох постійних комісій районної ради Ю. Яковлєва і В. Тарана та новопризначеного голови «Самооборони» О. Бляхарського. Напрямки спільної роботи — незаконний вилов риби, продаж алкогольних виробів, самогоноваріння, режим роботи розважальних закладів. Проведено операцію «Нерест» за участю «Самооборони», міліції, працівників МНС. Результат — знешкоджено браконьєрські сіті, відкрито перше кримінальне провадження. Впевнений, не останнє. По центру міста, поблизу розважальних закладів будуть встановлені 4-5 відеокамер. Будемо переконувати власників встановити камери і в розважальних закладах. Думаю, кількість правопорушень унаслідок цього  зменшиться.
— Підтримкою військовослужбовців, які захищають нашу країну, займаються громадські організації, волонтери. Яку участь у цій народній підтримці бере районна влада?
—  Цією святою справою займаються чимало людей. І необхідно координувати  та об’єднувати їхні зусилля. При райдержадміністрації діє Громадська рада, благодійний фонд «Надія», працюють деражнянські та хмельницькі волонтери тощо. Слід зауважити, що міське населення не надто активне. Левова частка допомоги армії надходить від мешканців села. Ми й досі не узагальнили хто і скільки надав допомоги. А це і територіальні громади, і школи, і підприємства, і підприємці, й інвестори... Адже ми працювали, не афішуючи себе. А волонтерська робота неоціненна.
Узгоджуємо з військкоматом та головами рад списки усіх учасників АТО. Частина з них уже отримала кошти з районного бюджету. На сесії районної ради додатково виділимо на Програму підтримки військовослужбовців ще 50 тисяч гривень, будемо залучати різні джерела допомоги.
— Як у нових умовах почуватиметься бюджетна сфера?
—  Як у медицині, так і в освіті поки що не бачимо  справжніх реформ і покращень. Адже реформи звелися лише до процесу оптимізації, яка, втім, зумовлена цілком зрозумілими демографічними чинниками.
На сьогодні у цих галузях проводитимуться першочергові заходи з енергозбереження. У Деражнянській районній лікарні  буде введено в експлуатацію новий твердопаливний котел, розрахований на площу 10 тис. кв. м. Кошти з обласного бюджету в розмірі 400 тисяч гривень допомогли залучити депутати облради В. Яглінський та Н. Стаднік. 134 тисячі гривень додамо з районного бюджету. У планах — переведення шкільних газових котелень на твердопаливні в Яблунівці та Новосілці. Очікується значна економія коштів та покращення температурного режиму в інших школах.
Знову ж таки завдяки депутатам облради, які посприяли у виділенні коштів з обласного бюджету, в травні нарешті розпочнеться ремонт  Вовковинецької лікарні. У серпні-вересні плануємо завершити. Тобто соціальна напруга, спровокована чутками про закриття медичного закладу, буде знята.
Щодо галузі культури, то і її торкнуться процеси оптимізації. Це об’єднання клубів і бібліотек у малих селах та зміцнення матеріально-технічної бази тих закладів культури, які працюють у ймовірних центрах територіальних громад.
— Пріоритетною галуззю виробництва у районі залишається сільське господарство. Проте, на жаль, лише рослинництво.
— Є втішна новина про те, що 3 тисячі гектарів земель, які орендувало ТОВ «Дністер-Агро», оброблятиме ТОВ «Миронівський хлібокомбінат». Правда, під старою назвою, адже новий інвестор викупив правовстановлюючі документи і статутний капітал. Поля, які роками не оброблялись, уже засіяні новим орендатором.
Крім того, інвестор платитиме сільрадам по 40 грн. за гектар орендованих земель. Інших сільгоспвиробників району також будемо переконувати укласти інвестиційні угоди.Отож, сподіваємось на значне поповнення місцевих бюджетів, бо вдаватимемось до жорстких методів.
Щодо тваринництва, то без державної підтримки, при падінні ціни на заготівельну тваринницьку продукцію, цю галузь нам не зрушити. Єдиний позитивний приклад у районі — СТОВ ім. Шевченка. Тут тваринництво розвивається завдяки сучасному умілому менеджменту С. В. Шаповалова. Незабаром у доїльному цеху товариства буде введена нова надсучасна лінія.
Запрацює по-новому Деражнянський плодоконсервний завод, де буде створено 50 нових робочих місць.
У планах — добудова будинку по вул. Заводській та реконструкція мережі водопостачання по вул. Першотравневій у Деражні, відновлення торфовидобування у районі. Шпичинецькі ферми викупив інвестор, який планує тут розмістити теплиці та підприємство з переробки деревини.
— А якою Вам бачиться подальша доля колишнього цукрового заводу?
— На його території я бачу підприємство з переробки сої або кукурудзи на біоетанол.
— І наостанок, Олеже Ігоровичу, яким принципом керуєтесь у  житті?
—  Шануй людей, коли крокуєш вгору, бо стрінеш їх, коли спускатимешся вниз.