Надрукувати
Категорія: Політика
Перегляди: 5073

На заздрість областям-сусідам і всій Україні Хмельниччина розпочала цей рік із розподілу бюджетних лишків. Позитивне фінансово-господарське сальдо дало поштовх до спорудження і реконструкції об’єктів, на які чекали десятки років. Потужною хвилею прокотилася краєм програма енергозбереження, що також з кращого боку вплинула на економічні показники. Утім, як кажуть, спочивати на лаврах ще зарано, бо роботи попереду — непочатий край. Отже, що було втілено в життя і куди спрямовуватимуться зусилля надалі, аналізуємо з головою Хмельницької обласної ради Іваном ГОНЧАРЕМ.

— Іване Ярославовичу, для початку підсумуємо, чим уже можемо пишатися.
— Рік  і справді був занадто складним, але ми з честю й гідністю витримали всі його випробування. Найскладніше було погасити попередню кредиторську заборгованість, але і з цим теж упоралися. Вже на початку цього року  розподілили 65 мільйонів гривень вільних лишків, що трапилося вперше за всю історію ради. Це великий поступ, заради якого було зроблено тисячі маленьких кроків, аби такі кошти з’явилися в обласному бюджеті.
— Як ними розпорядилися?
— Насамперед вони знадобилися для завершення спорудження та ремонту об’єктів, соціально значимих для області. Вже за декілька місяців буде здана в експлуатацію перша черга музичного училища і його гуртожитку на 1260 квадратних метрів, на що було спрямовано 15 мільйонів гривень. Добудовується і школа у Скаржинцях. Це те, що споруджувалося майже тридцять років. Матимуть нарешті актовий зал у Славутському ліцеї-інтернаті. Є багато і дрібніших об’єктів. До того ж, за програмою енергозбереження, запустимо у дію з півтора десятка котелень, щоб наступної зими мати змогу ще більше зекономити газу.
Суттєво збільшилося і фінансування галузі охорони здоров’я. Зокрема, закупили три нових рентген-апарати вартістю 9,5 мільйона гривень для районів, де це обладнання вкрай застаріло, а доза опромінення від нього була в 4-5 разів вищою за норму. Також придбали апарат МРТ для обласної клінічної лікарні, бо існуючий вийшов із ладу; 50 сучасних цифрових кардіоапаратів тощо. Звісно, забезпечити галузь стовідсотково — не вистачить ніякого обласного бюджету, але бодай найнеобхідніше — закупили. Якби це планомірно здійснювалося у попередні роки, то зараз Хмельниччині не було би рівних. У цілому ж, вважаю, що зробили все можливе, аби вийти з найкращими показниками по бюджету.
— Чи є вони бонусом для подальшого більш потужного фінансування із державної скарбниці?
— Так. За те, що ми спрацювали якісно та ефективно, цього року для Хмельниччини у Програмі регіонального розвитку передбачено ще 124 мільйони гривень на добудову певних об’єктів.
Наразі також упевнено крокуємо вперед. Бюджет області за перший квартал виконується на 109,6 відсотка.
— Відомо, що маємо 65 обласних цільових програм. Минулого року фінансувалося 27 із них, на що було затрачено майже 150 мільйонів гривень. Уперше була затверджена програма підтримки учасників АТО. Що можете сказати про неї?
— Розуміємо, що в країні точиться війна, тому допомога і підтримка військових має бути на першому місці. До мене особисто, до обласної ради звертаються тисячі людей із проханням допомогти фінансово. Зрозуміло, що кожному не зарадиш, але що стосується необхідного мінімуму, як-от лікування, протезування, то його маємо надати обов’язково. Певна річ, не можна твердити, що програма на сто відсотків досконала, а тому  будемо надалі ретельно над нею працювати. Наразі під неї закладено 2,5 мільйона гривень, але обмеження у фінансуванні немає. Якщо буде  потрібно більше коштів, то на наступних сесіях додамо їх із резервного фонду. У ньому акумульовано ще 10 мільйонів гривень на випадок непередбачуваних ситуацій. У зв’язку з тим, що бюджет перевиконується, то, відповідно, маємо запас міцності.
— Іване Ярославовичу, на минулій сесії обласної ради Ви ратували за відновлення Хмельницького аеропорту. Чи розпочнуться ці роботи уже найближчим часом?
— Так, бо аеропорт — це імідж області, її візитівка. Разом із головою облдерж-
адміністрації Михайлом Загородним ми вже зустрічалися з американськими інвесторами, які готові фінансово підтримати відновлення повітряних воріт Хмельниччини. Але навіть якщо так не станеться, за рахунок уже згаданих коштів Програми регіонального розвитку зуміємо якщо не повністю запустити в дію аеропорт, то бодай привести його у стан готовності. Якщо фінансування буде виділене  найближчим часом, то вже в другій половині травня скличемо позачергову сесію обласної ради і зробимо все, щоб відновити злітно-посадкову смугу, встановити освітлення, аби там міг приземлитися літак. Погодьтеся, коли держава перебуває у стані війни, це вкрай важливо.
— З якими думками, помислами дивитеся у день грядущий?
— Перш за все очікуємо завершення війни на сході. Також важливо, щоб українська влада, незалежно від політичних кольорів і вподобань, нарешті зрозуміла, що ми опинилися на краю прірви, а внутрішні протиріччя лише грають на руку ворогам країни. Якщо кожен не почне з себе — порядку не буде. Хочеться вірити, що буде подолана і корупція, бо тіньові схеми так і продовжують працювати. Державу треба рятувати, а не витягувати з неї останні соки. А ще її треба любити — любити більше за себе, бо тільки тоді зуміємо змінити ситуацію на краще.
— Дякую за розмову.