Думаєте, нікому чи таких одиниці, бо навіть товстосуми на тяжку долю перед телекамерами тепер скаржаться? А от і ні. То, виявляється, ми, темні, непросвіщенні просто не знаємо, де скуповуватися. Принаймні, народний депутат від «Слуги народу» Микола Тищенко дуже навіть економно затарює свій холодильник на Бессарабському ринку. А чому б не посмакувати тамтешніми продуктами, коли, за його словами, гречка там по 12 чи 28 гривень, сало – по 50, яловичина – по 50-70 гривень за кілограм. А якщо добряче пошукати, то можна знайти її й по 20 гривень за кілограм, стверджує нардеп.
Після його «реклами» Бессарабку мали б почати штурмувати тисячні натовпи спраглих дешевизни. Тільки щось не видко ажіотажних кілометрових черг, хвости яких губилися б ген-ген на Хрещатику, бульварі Тараса Шевченка та вулиці Лесі Українки. Чи не тому, що ще у травні цього року там сало вже продавали по 300 гривень, телятину – по 180, а м’ясо курки обходилося покупцям у 110-120 гривень. Любителям домашньої ковбаски потрібно було викласти не менше 400 гривень за кілограм.
Та стривайте, може то пан Тищенко не столичний Бессарабський ринок мав на увазі? Може то якийсь нардепівський сленг, невідомий широкому загалу? Може й справді існує десь такий ринок у нетрях парламентcьких чи припарламентських, куди тільки небожителям двері відчинені? Були ж свого часу такі спецмагазини для радянської партноменклатури… То чом би й нашим народним обранцям не влаштувати собі хай не локальний комунізм, то хоч територію, вільну від дорожнечі?
І це дуже навіть ймовірно, якщо подивитися сюжет «Схеми: корупція в деталях. Сімейна рада», у якому йдеться про те, як родичі нардепів отримують щомісяця десятки тисяч гривень, працюючи помічниками в інших народних обранців. Такий собі вишуканий бартер за принципом – «Я – тобі. Ти – моїй рідні».
Голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики та віце-президент ПАРЄ Олександр Мережко навіть не приховує, що сам порадив «слузі народу» Ігорю Марчуку взяти в помічниці свою дружину, яка отримує на цій посаді щомісяця по 42 тисячі гривень, а інколи – ще й премії (за півтора року вона заробила понад 754 тисячі гривень). Голова парламентського комітету з питань правової політики Андрій Костін взяв собі в помічники сина «слуги народу» Андрія Задорожного, а той до себе – доньку Костіна. Так за два роки їхні діти отримали сукупно понад 1,2 мільйона з бюджету. Член бюджетного комітету Арсеній Пушкаренко має за помічницю дружину депутата з групи «Партія «За майбутнє» Дмитра Лубінця, бо той порадив її «…йому та ще кільком колегам по парламенту». Екскварталівець Олександр Кабанов має в помічницях дружину «слуги народу» Олексія Кузнєцова із зарплатнею 47,5 тисячі гривень та преміями, що дало їй можливість за півтора року заробити понад 672 тисячі гривень.
Ось так принципово і послідовно виконується публічна передвиборна обіцянка Володимира Зеленського та його команди: «ніякого кумівства та кулуарних призначень на посади більше не буде». Сказали – зробили! І назавжди викорінили кумівство як явище, адже дружини і діти, погодьтеся, то таки не куми… Бо то ж у простих смертних суцільне кумівство. Еге ж, куми їхні десь по світах гарують, аби якогось долара чи євро для сім’ї заробити!
Напевно, саме для наведення повного і всеосяжного порядку в країні секретар РНБО Олексій Данілов виступив минулого тижня ще й за жорстку президентську республіку, аби уже, так би мовити, раз і назавжди покінчити з таким ганебним явищем, коли хтось подекуди у нас часом, ще чесно жить не хоче…