Якось у розпал виборів серед журналістів зайшла мова про майбутню команду Володимира Зеленського.

Освітити вулиці, відремонтувати школи та дитячі садочки, впорядкувати дороги — такими щоденними клопотами живе Колибаївська сільська ОТГ, яку очолює Михайло Желізник. Голова громади — це не лише посада, а й величезна відповідальність. Завдяки вмілому керівництву, згуртованості старости, депутатського корпусу, спілкуванню з людьми, тут вже сьогодні відчутні зміни на краще.
Про життя громади розповів заступник голови Колибаївської ОТГ Дмитро Довганюк.

«Президент — не ікона, не ідол. Президент — це не портрет. Повісьте туди фотографії своїх дітей і перед кожним рішенням дивіться їм в очі». Думаю, ці слова під час інавгурації Володимира Зеленського запам’яталися більшості з нас.

Моя знайома, назву її Оленою, у Польщі на заробітках вже чотири роки. Звісно ж, працювала на різних роботах — від фермерських господарств до хатньої працівниці. Щоразу привозила з-за кордону, крім гостинців, ще й кілька цікавих історій чи то про наших співвітчизників, які там потрапляли в різні «нестандартні» ситуації, чи про польських «панів» і їхнє ставлення до наймитів. Звучить, напевно, трохи принизливо, проте куди подітися від гіркої правди. Бо ж не з доброї волі трудових мігрантів щороку більшає у рази.

Останнім часом громадськість та ЗМІ забили тривогу з приводу різкого скорочення чисельності громадян Україні сущих. Навіть за офіційними даними з 1993 року по 2019 рік нас поменшало на 10 мільйонів. Я поцікавився цифрами, тенденціями і показниками. І вималювалася досить неприваблива картина.