Знакову подію приурочили до 100-річчя ІІІ Універсалу Української Центральної Ради, яким 7 листопада 1917 року в Києві проголошено: «Однині Україна стає Українською Народною Республікою».        

Вшанування пам’яті Михайла Грушевського як визначного українського державотворця — це один із заходів, які Хмельницька міська рада запланувала провести в рамках відзначення подій Української революції 1917-1921 років. За словами Хмельницького міського голови Олександра Симчишина, найближчим часом обласний центр іще поповниться місцями історичної пам’яті, які нагадають хмельничанам та гостям міста про боротьбу українців за свою державність. А ця боротьба, народні повстання, тривали у нас на Поділлі аж до початку 1930-х років.
Михайло Грушевський — один із фундаторів державності України, видатний історик, мислитель, активний учасник буремних подій ХХ століття. Постать неоднозначна з огляду на політичні і державотворчі ініціативи, прорахунки і їх наслідки. І про це нині дискутують історики та політики. Та в умовах свого часу, підкреслив Олександр Симчишин, Грушевський разом зі своєю командою приймав ті рішення, за які він відповідав. Наша ж мета — ретельно вивчити історію, щоб не припускатися помилок своїх попередників і збудувати сильну Українську Державу, про яку вони мріяли і за яку боролися.
 Хоча у Хмельницькому є вулиця Михайла Грушевського, і були пропозиції саме там, на одному з давніх будинків, установити пам’ятну дошку, організатори все ж обрали будівлю залізничного вокзалу. І в цьому є свій символізм. У 1891 році, за інформацією кандидата історичних наук Сергія Єсюніна, 25-річний Грушевський готував дисертацію на матеріалах з Кам’янець-Подільського сховища, за сприяння Юхима Сіцінського. Отож дорогою, добираючись залізницею разом із видатним істориком Володимиром Антоновичем до міста над Смотричем, відвідував і Проскурів. Саме після цієї праці він сформувався як науковець і історик. У вересні 1919 року Михайло Грушевський вирушив з Кам’янця-Подільського через Проскурів на Західну Україну. Три дні він намагався сісти в потяг у Проскурові: переповнені вагони, хаос через наступ більшовиків зі сходу... Допоміг тоді професорові син Юхима Сіцінського Володимир Січинський.
А нині, завдяки пам’ятній дошці, виготовленій хмельницьким скульптором Романом Албулом, Михайло Сергійович назавжди залишається зримо присутнім у нашому місті. Як і викарбувані його напутні слова: «Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ — нацією, країна — державою».
Пам’ятна дошка із штучного каменю «під бронзу» обійшлася громаді майже  60 тисяч гривень. Натомість «ворота» у Хмельницький наповнилися змістом. І наше ставлення до минулого буде більш осмисленим.