Представники громадянської мережі ОПОРА заявляють, що виборчий процес в столиці та регіонах відповідав законодавству України.

Громадяни України мали широкий і різноманітний вибір серед кандидатів та партій, які, в свою чергу, були забезпечені достатніми умовами і ресурсами для проведення масштабних передвиборчих кампаній. З іншого боку, зафіксовані спостерігачами порушення, могли суттєво вплинути на результати волевиявлення у конкретних територіальних громадах. Причини їх виникнення були різними і відповідальність за них розподіляється між різними суб’єктами виборчого процесу, але вони не були централізовано спланованими у межах країни. При цьому ОПОРА зафіксувала достатньо масові порушення процедур організації виборів і проведення кампаній, інциденти із недотримання порядку ведення передвиборної агітації та спробами підкупу виборців, зловживаннями адміністративними ресурсами та спотвореннями процедури зміни виборчої адреси. Частини таких порушень, зокрема процедурних, можна було б уникнути у разі завчасної підготовки держави до імплементації нового Виборчого кодексу, внесених змін до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення і належної просвіти членів виборчих комісій, представників політичних партій та виборців. Незважаючи на обмеженість часу для підготовки, ОПОРА відзначає активну позицію Національної поліції України щодо виявлення та попередження виборчих порушень, а також підвищення відповідної кваліфікації своїх співробітників. 

Також у громадянській мережі зазначають, що недостатньо були скоординовані та сплановані протиепідеміологічні заходи під час виборів, державі не вдалося продемонструвати увесь свій потенціал щодо безпеки громадян у кризових умовах. Та все ж, ОПОРА відзначає зусилля держави, які були прикладені для посилення стандартів виборчих прав громадян та інклюзивності виборчого процесу. Вагому роль у цьому відіграв український парламент, який запровадив обов’язкові механізми щодо рівної участі чоловіків і жінок у виборах та гарантії реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб і внутрішніх трудових мігрантів. Не менш важливим фактором процесу стала і проактивна позиція ЦВК у питаннях забезпечення виборчих прав громадян на рівні підзаконних актів та їхнього практичного застосування, запровадження нових підходів до просвіти виборців. 

Негативним проявом кампанії стало рішення не проводити вибори у 18 громадах Донецької та Луганської областей (близько 500 тис. виборців), яке не було належним чином обґрунтовано і мало ознаки порушення конституційних прав громадян. На думку ОПОРИ, ця прогалина має бути усунутий шляхом невідкладної реакції з боку Верховної Ради України. 

Також ОПОРА зазначає, що інтенсивна «залученість» Президента України Володимира Зеленського до агітаційної кампанії партії «Слуга народу» негативно вплинула на просування визнаних демократичних стандартів щодо розмежування державних та партійних інтересів, а також попередження практики зловживань адміністративними ресурсами на різних рівнях. І хоча правові підстави і оцінки такої активності Глави держави залишаються дискусійними, очевидним є факт втрати державою та її центральною владою можливості продемонструвати нові підходи до забезпечення належних стандартів виборів на рівні політичної практики. На аналогічних засадах організація оцінює також ініціативу Президента України провести 25 жовтня 2020 р. неофіційне опитування біля приміщень для голосування. Особливості організації, перебігу і фінансування такого опитування мають потенціал дискредитації у майбутньому інструментів народовладдя в Україні та створюють передумови для суспільно небезпечних маніпуляцій ними широким спектром політичних сил.