Усі підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану визначені в Законі України “Про військовий обов’язок і військову службу”.
Військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, зокрема в Силах територіальної оборони, та мобілізацією, призовом резервістів, під час воєнного стану можуть звільнитися за такими підставами:
- у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі (60 років, а для осіб вищого офіцерського складу — 65);
- на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку (“обмежена придатність”, або “непридатність у мирний час, обмежена придатність у воєнний час” не є підставою);
- у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
- через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати службу):
- виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років;
- виховання дитини з тяжкими захворюваннями (наприклад, ураження нервової системи, вроджені вади розвитку, орфанні захворювання, онкологія, дитячий церебральний параліч, психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня);
- виховання дитини, яка потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги;
- необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка) на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії, третьою особою, яка за вказаними висновками потребує такого догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть його здійснювати, особою з інвалідністю I або ІІ групи;
- необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
- вагітність;
- декретна відпустка для військовослужбовців-жінок;
- виховання дитини (дітей) віком до 18 років у разі, якщо другий з
- подружжя також проходить службу;
- самостійне виховання дитини (дітей) віком до 18 років.
Контрактники, які є іноземцями або особами без громадянства, можуть розірвати контракт за власним бажанням.
Мобілізовані та призвані резервісти, на відміну від контрактників, також можуть звільнитися, якщо:
— у них є дружина (чоловік) з інвалідністю;
— один із батьків (своїх чи дружини/чоловіка) є особою з інвалідністю I чи II групи.
Військовослужбовці строкової служби матимуть змогу звільнитися після оголошення Президентом демобілізації (Указ Президента України № 230/2022). Деякі строковики можуть звільнитись і без оголошення демобілізації, наприклад:
- непридатні до військової служби за висновком ВЛК;
- у разі виникнення в них права на відстрочку чи звільнення (див. статті 17, 18 ЗУ “Про військовий обов'язок і військову службу”) внаслідок зміни сімейних обставин;
- у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.
Після припинення чи скасування воєнного стану для контрактників та мобілізованих, призваних резервістів діятимуть підстави для звільнення, передбачені для особливого періоду, якщо Президент не прийме рішення про його скасування.
До переходу добровольчих формувань територіальних громад в оперативне підпорядкування командирів в/ч Сил тероборони ЗСУ контракт з їхніми членами можна розірвати за підставами, як-от:
- закінчення строку контракту;
- порушення умов контракту або присяги з боку члена ДФТГ;
- за власним бажанням члена ДФТГ на підставі заяви;
- призов, прийняття на військову службу;
- укладення контракту про проходження служби в державному органі спеціального призначення з правоохоронними функціями;
- незадовільний стан здоров’я;
- наявність громадянства іншої держави.
Gismeteo 
