Нині, в умовах війни, дії, які за звичайних обставин заслуговують на жорстке покарання відповідно до чинного законодавства, можуть бути вчинені особою не з власної волі, а з примусу. То чи варто карати людину в таких випадках?

Кримінальний кодекс України визначає обставини, за наявності яких кримінальне покарання не передбачене, пояснюють юристи системи безоплатної правової допомоги. Зокрема, у частині першій статті 40 КК України зазначено, що не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Тобто навіть за умови, що людина розуміла небезпечність своїх вчинків і передбачала їхні шкідливі наслідки, але діяла під впливом фізичного чи психічного примусу, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності. Наприклад, особа внаслідок тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
Фізичний примус — це застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі. Психічний примус — вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.
При виключенні кримінальної протиправності діяння на підставі статті 40 КК України підлягають оцінці характер та ступінь фізичного примусу, індивідуальні фізичні можливості особи, психічний стан, зокрема у момент застосування фізичного чи психічного примусу.
Так, кримінальна відповідальність поширюватиметься на особу, яка, перебуваючи під впливом фізичного чи психічного примусу, все ж зберігала можливість керувати своїми діями, при цьому не перебуваючи в стані крайньої потреби. Проте, якщо особа визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, застосування щодо неї фізичного чи психічного примусу з метою змусити її вчинити це кримінальне правопорушення є обставиною, що пом’якшує відповідальність (пункт 6 частини першої статті 66 КК України).