У Підлісному Мукареві на Дунаєвеччині до наших днів зберігся унікальний кам’яний римо-католицький храм — костел Святого Йосипа Обручника, що побудований у середині ХІХ століття і названий на честь чоловіка Діви Марії. Це надзвичайно гарне й живописне місце, що наповнене особливою енергією молитви, котра вже протягом кількох віків і донині звучить у стінах храму…
Його історія тягнеться від 1613 року, коли коштом подільського підсудка Андрія Гурського (або Горського) був збудований перший дерев’яний костел. Того року Король Речі Посполитої Сигізмунд ІІІ обдарував його привілеями та оснащенням, однак в кінці XVII століття храм зруйнували турки. І вже новий, також дерев’яний храм, звели в 1760 році. Він проіснував майже століття, аж до початку будівництва кам’яного.
Знаковим був 1859 рік, бо саме тоді на кошти прихожан за ініціативи священника Базилія Шаха розпочали зводити з тесаного каміння новий мурований костел святого Йосипа Обручника. Його повністю спорудили аж через 13 років. Вишуканий стиль пізньої неоготики надав споруді особливого шарму та неповторності й 1886 року Луцько-Житомирським єпископом Любовідзьким храм було освячено.
Більше чотирьох сотень прихожан на початку ХХ століття відвідували костел святого Йосипа Обручника. Та після приходу радянської влади в Україну почалася боротьба проти церкви через атеїстичні погляди більшовиків, і храм було зачинено у 1933 році. Під час Другої світової війни, коли Німеччина окупувала землі України, костел відновив свою роботу. Втім невгамовна радянська влада у 1962 році вдруге зачинила храм і використовувала його як склад, а потім як сільський музей. І лише в 1989 році поновилися богослужіння в храмі.
На початку 1990-х архітектурним відділом Дунаєвецького району був розроблений і втілений у життя план реконструкції храму та зведення поряд дзвіниці. Його поштукатурили, а львівські художники під керівництвом Романа Довганика розписали стіни. Серце храму — старий орган, який знаходився протягом всього часу в ньому, дуже зіпсувався, «переживаючи» всі нелегкі періоди, тож 1991 року за сприяння настоятеля костелу Юзефа Чопа і львівського органіста Віталія Півнова було проведено відновлення органа чехословацькою фірмою «Rieger-Kloss». Стефан Адамський зі своїми львівськими колегами виготовили вівтар, сповідниці та рами Хресної дороги. Також побудували парафіяльний і катехитичний будинок. І вже фактично вдруге в 1992-му пройшов обряд освячення храму єпископом Яном Ольшанським.
Нині костел святого Йосипа Обручника є діючим, і в ньому на вихідні проводяться богослужіння.
Й молитва лине крізь віки, Всевишній її чує…